05 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/1403/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Загребельного Костянтина Васильовича
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2020 (суддя Глушков М. С.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (головуючий суддя Вечірко І. О., судді Мороз В. Ф., Чередко А. Є.)
у справі № 912/1403/18
за позовом фізичної особи-підприємця Загребельного Костянтина Васильовича
до 1) Кропивницької міської ради і 2) Товариства з додатковою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ятрань"
про визнання недійсним пунктів рішення та договору оренди землі,
(у судовому засіданні взяли участь: позивач особисто, представник позивача - Турчанов О. В., представник відповідача-1 - Покаленко В. В., представник відповідача-2 - Серьодкіна Т. В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець Загребельний Костянтин Васильович (далі - позивач, ФОП Загребельний К. В.) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Міської ради міста Кропивницького (нове найменування Кіровоградської міської ради, далі - відповідач-1, Міськрада) і Товариства з додатковою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ятрань" (далі - відповідач-2, ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань") про визнання недійсними пунктів 3, 4 рішення Міськради від 22.04.2009 №1945 та договору оренди землі від 15.06.2010 №129, що укладений між Міськрадою і Відкритим акціонерним товариством "М'ясокомбінат "Ятрань" (правонаступником якого є ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань") та зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України при земельних ресурсах 17.09.2010 за №041039000120.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: відповідно до п.п. 3, 4 оспорюваного рішення Міськради від 22.04.2009 № 1945 передано в оренду ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" земельну ділянку для розміщення торгівельного павільйону за рахунок земель житлової та громадської забудови всупереч положенням ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) без попереднього проведення торгів; на момент укладення договору оренди землі від 15.06.2010 №129, рішення Міськради від 22.04.2009 № 1945 втратило силу на підставі п. 6 вказаного рішення, у зв'язку з тим, що відповідний договір оренди земельної ділянки не було укладено протягом 6 місяців з дати прийняття рішення. Позивач стверджує, що надане ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" право користування земельною ділянкою для розміщення торговельного павільйону суперечить набутому значно раніше праву позивача володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом власних інвестицій, розміщеним у цьому ж місці (торгівельним павільйоном).
3. 19.10.2020 до Господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 15.06.2010 № 129, укладений між Міськрадою і ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань" та зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України при земельних ресурсах 17.09.2010 за № 041039000120, з урахуванням укладеної між Міськрадою і ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" додаткової угоди від 27.07.2020 № 33 про поновлення строку дії договору оренди землі від 15.06.2010 № 129.
4. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2020 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вказаної заяви.
Короткий зміст судових рішень
5. Справа розглядалася неодноразово. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021, у задоволенні позову відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач був зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування для оформлення права оренди земельної ділянки, на якій розташований павільйон, однак цього не зробив. Позивач не надав до суду доказів порушення його права власності на майно, а саме - павільйон, який розташований на спірній земельній ділянці. Враховуючи, що договір на облаштування та утримання зупинки громадського транспорту в м.Кіровограді від 24.04.2009 № 265 укладений з порушеннями норм чинного законодавства України, позивач не оформив права оренди земельної ділянки, на якій знаходиться майно - павільйон, відсутність доказів, які підтверджують порушення права власності позивача на результат інвестицій (павільйон), суди дійшли висновку про відсутність порушення прав позивача оскаржуваним рішенням Міськради.
7. Оскільки суди дійшли висновку про те, що права позивача не порушені, позовна давність не застосовувалася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
9. Скаржник зазначає, що умовами договору на облаштування та утримання зупинки громадського транспорту в м.Кіровограді від 24.04.2009 № 265 для виконання позивачем робіт по упорядкуванню зупинки громадського транспорту з влаштуванням заїзних кишень та розміщення павільйону роздрібної торгівлі не передбачалося отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми та документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
10. Зазначає, що суди проігнорували вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2019 у цій справі.
11. Посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування частини 1 статті 9, частини 1 статті 18, частини 1 статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" у подібних правовідносинах, а саме правомірність розміщення тимчасової споруди/малої архітектурної форми на земельній ділянці на підставі інвестиційного договору без необхідності отримання інвестором правовстановлюючих документів на землю, в період до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі - Порядок №244), а також наявність практичних механізмів захисту інвестицій за відсутності запровадженої системи правових норм, які були б спрямовані на захист інвестицій, з урахуванням того, що Закону України "Про інвестиційну діяльність" має вищу юридичну силу ніж норми Положення про порядок розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності на території м. Кіровограда від 31.03.2008 № 458 (далі - Положення №458).
Позиція інших учасників справи
12. Міськрада подала відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. У відзиві відповідач-1 зазначає, що позивач за договором на облаштування та утримання зупинки громадського транспорту в м.Кіровограді від 24.04.2009 № 265 набув право на розміщення малої архітектурної форми по пр. Правди біля входу до ринку "Черемушки" після отримання у власність або у користування земельної ділянки, в порядку, встановленому ЗК України, а також дозволу на розміщення малої архітектурної форми, виданого виконавчим органом Міськради в порядку, встановленому Положенням № 458.
13. ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що позивач не має права власності або права користування земельною ділянкою, ним не отримано документ, який надає право на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, тому він не набув права на її розміщення, отже оскаржуване рішення і договір не порушують його права та охоронювані законом інтереси, а отже відсутні підстави для визнання їх недійсними.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради "Про упорядкування зупинок громадського транспорту" від 28.02.2008 №305 вирішено затвердити перелік зупинок громадського транспорту, на яких необхідно провести роботи по їх реконструкції і влаштуванню заїзних кишень (згідно додатку, що додається); передати функції замовника на проведення робіт по реконструкції зупинок та влаштуванню заїзних кишень на зупинках громадського транспорту департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради; дозволити департаменту житлово-комунального господарства залучати інвесторів на договірних засадах щодо реконструкції зупинок та влаштування заїзних кишень на зупинках громадського транспорту; управлінню містобудування, архітектури, екології та земельних відносин на замовлення департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради розробити схеми планувального рішення розташування заїзних кишень на зупинках громадського транспорту з пропозиціями по їх упорядкуванню.
15. 24.04.2009 на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради між ФОП Загребельним К. В. (інвестор) та департаментом житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (замовник) укладено договір на облаштування та утримання зупинки громадського транспорту в м. Кіровограді № 265 (далі - договір № 265 від 24.04.2009).
16. Зазначений договір за своєю правовою природою є інвестиційним договором.
17. Згідно з п. 1.1. договору № 265 від 24.04.2009 інвестор зобов'язується на власний ризик, власними силами і за власні кошти відповідно до умов цього договору упорядкувати зупинку громадського транспорту з влаштуванням заїзних кишень та розміщення павільйону роздрібної торгівлі по просп. Правди (зупинка "Автовокзал № 2") в місті Кіровограді відповідно до погодженого в установленому порядку проєкту та утримувати її в належному санітарному та технічному стані, а замовник зобов'язується створити умови для належного виконання зазначених робіт.
18. Відповідно до п. 2.1 договору № 265 від 24.04.2009 інвестор зобов'язався: здійснити роботу відповідно до умов даного договору власними силами і за власні кошти; одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних органів та спеціальних служб на виконання робіт, передбачених цим договором; додержуватись державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України; виконувати вимоги відповідних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції; утримувати в належному стані об'єкт інвестицій та прилеглу територію в межах зупинки; забезпечити зупинку освітленням. Вказаним договором передбачено, що інвестор має право самостійно визначати цілі, напрями, види, обсяги інвестицій, залучати для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників.
19. За умовами п. 2.2.2 договору № 265 від 24.04.2009 інвестор також має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.
20. ТОВ "Тектоареал" виконано ескізний проєкт розміщення павільйону з зупиночним навісом по просп. Правди в м. Кіровограді (біля старого автовокзалу), який погоджено з: ВАТ "Кіровоградгаз", ВДАІ УМВС м. Кіровограда, ВАТ "Кіровоградобленерго", Департаментом розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради, ВАТ "Укртелеком". Після погодження проєкту відповідачем-1 подано до спецінспекції Міськради заяву на видачу ордеру на проведення земляних робіт із зобов'язанням виконувати умови організацій, які погодили таку заяву.
21. Спеціальною інспекцією по благоустрою міста Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів згідно корінця ордеру № 38 ФОП Загребельному К. В. надано дозвіл на виконання земляних робіт по пр. Правди біля входу до ринку "Черемушки" для розміщення павільйону та зупинки на період з 14.06.2009 по 14.07.2009.
22. На підставі такого дозволу та за результатами виконаних робіт ФОП Загребельним К. В. розміщено павільйон роздрібної торгівлі по просп. Правди (зупинка "Автовокзал № 2") в місті Кіровограді, збудовано навіс над зупинкою громадського транспорту, упорядковано зупинку громадського транспорту, влаштовано заїзні кишені.
23. 21.06.2015 на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт № 2598 на нежитлову будівлю по просп. Правди (зупинка "Автовокзал № 2") в місті Кіровограді.
24. Розміщення позивачем павільйону роздрібної торгівлі по просп. Правди (зупинка "Автовокзал № 2") в місті Кіровограді не заперечується сторонами та підтверджується висновком експерта від 04.04.2020 № 2977/2978/19/27.
25. Згідно з висновком експерта від 04.04.2020 № 2977/2978/19/27 межі розміщеного ФОП Загребельним К. В. на підставі Договору від 24.04.2009 № 265 павільйону роздрібної торгівлі по вул. Євгена Тельнова (колишній просп. Правди) на зупинці "Автовокзал № 2" (біля муніципального ринку "Черемушки") частково накладається на земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:34:280:0047), передану в користування ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" на підставі договору № 129 від 15.06.2010. Площа накладення складає 20,60 кв. м.
26. Разом з тим, судами встановлено, що у п.п. 3, 5 рішення Кіровоградської міської ради від 22.04.2009 № 1945 (далі - рішення № 1945) затверджено ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань" проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 30,00 кв.м в оренду терміном на 10 років по просп. Правди (біля муніципального ринку "Черемушки" на зупинці міського транспорту) для розміщення торговельного павільйону та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки (п. 3); вирішено передати ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань" земельну ділянку загальною площею 30,00 кв.м (в тому числі по угіддях: 30,00 кв.м - землі, які використовуються в комерційних цілях) в оренду терміном на 10 років по просп. Правди (біля муніципального ринку "Черемушки" на зупинці міського транспорту) для розміщення торговельного павільйону за рахунок земель житлової та громадської забудови.
27. 15.06.2010 між Кіровоградською міською радою як орендодавцем і ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань" як орендарем (правонаступником якого є ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань") укладено договір оренди землі № 129 (далі - договір № 129 від 15.06.2010), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення № 1945 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торговельного павільйону, яка знаходиться по просп. Правди (біля муніципального ринку "Черемушки" на зупинці міського транспорту) в м. Кіровограді. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.
28. Відповідно до п. 2 договору № 129 від 15.06.2010 в оренду передається земельна ділянка площею 30,00 кв.м (землі, які використовуються в комерційних цілях).
29. Договір № 129 від 15.06.2010 зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.09.2010 №041039000120.
30. Суди встановили, що зв'язку зі зверненням ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" з листом від 20.04.2018 № 194/1 (як користувачем земельної ділянки в м. Кропивницькому по вул. Є. Тельнова на зупинці "ринок "Черемушки" на підставі договору № 129 від 15.06.2010), на засіданні комісії з демонтажу тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яке відбулось 03.05.2018, вирішено демонтувати торгівельний павільйон - зупиночний комплекс по вул. Є. Тельнова (колишній просп. Правди) на зупинці "ринок "Черемушки", який є об'єктом інвестиції ФОП Загребельного К. В.
31. Звернувшись до суду з зазначеним позовом, позивач зазначає, що договір № 129 від 15.06.2010, а також п.п. 3, 5 рішення № 1945, на підставі якого він був укладений, суперечать вимогам законодавства та порушують його права, набуті за договором № 265 від 24.04.2009.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
32. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
33. Як зазначалося у пункті 11 цієї постанови, у своїй касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування частини 1 статті 9, частини 1 статті 18, частини 1 статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" у подібних правовідносинах.
34. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (ту і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
35. Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів. Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.
36. Частиною 1 ст. 19 цього Закону визначено, що захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.
Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.
З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.
Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.
Щодо суті касаційної скарги
37. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
38. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
39. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
40. Направляючи справу № 912/1403/18 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 вказав на передчасність висновків судів про відсутність порушеного права позивача у зв'язку з прийняттям оспорюваних пунктів рішення № 1945 та укладенням між відповідачами договору №129 від 15.06.2010, оскільки позивачем не було оформлено право власності чи користування відповідною земельною ділянкою, на якій розташований торгівельний павільйон - об'єктом інвестиції ФОП Загребельного К. В.
41. Верховний Суд у своїй постанові, зокрема, вказав, що суди (1) не надали оцінки умовам договору № 265 від 24.04.2009, відповідно до п. 2.2.2 якого ФОП Загребельний К. В. як інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, а також не встановили обсяг набутих позивачем прав за цим договором, з урахуванням п. 2.2.2 договору № 265 від 24.04.2009 та предмета договору, (2) дійшли передчасного висновку про те, що земельна ділянка, яка є предметом договору №129 від 15.06.2010, не є тією земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт інвестиції позивача, оскільки суди не надали оцінки витягу з протоколу від 03.05.2018 № 2 комісії з демонтажу тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, а саме встановленим у ньому обставинам щодо співвідношення орендованої за спірним договором від №129 15.06.2010 земельної ділянки та місця розташування об'єкта інвестиції позивача, а також (3) не надали оцінки тим обставинам, що ескізний проєкт розміщення павільйону з зупиночним навісом по просп. Правди в м. Кіровограді (біля старого автовокзалу), містить відмітки про погодження, а з корінця ордеру № 38 вбачається, що виконавчим комітетом Міськради ФОП Загребельному К. В. надано дозвіл на виконання робіт по пр. Правди біля входу до ринку "Черемушки" для розміщення павільйону та зупинки на період з 14.06.2009 по 14.07.2009.
42. Під час нового розгляду справи суди дослідили, що (1) договір № 265 від 24.04.2009 за своєю правовою природою є інвестиційним договором (пункт 16 цієї постанови), (2) за умовами п. 2.2.2 цього договору інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій (пункт 19 цієї постанови), (3) межі розміщеного позивачем павільйону роздрібної торгівлі частково накладаються на земельну ділянку, передану в користування ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань" на підставі договору № 129 від 15.06.2010 (пункт 25 цієї постанови).
43. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин / їх правової оцінки (пункти 16, 19, 25, 42 цієї постанови), Верховний Суд не погоджується з висновками судів про відсутність порушення прав позивача оскаржуваним рішенням Міськради (пункт 6 цієї постанови), оскільки вони є передчасними і такими, що суперечать висновкам і вказівкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.04.2019 у цій справі (пункт 40 цієї постанови). Такі висновки суперечать положенням Закону України "Про інвестиційну діяльність" (на відсутність висновків щодо застосування яких посилається скаржник у своїй касаційній скарзі) безвідносно до наявності / відсутності у інвестора права на землю, а також обов'язковості /необов'язковості (після відповідних законодавчих змін) його оформлення.
44. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю порушеного права, суди не проаналізували саме законність / незаконність дій Міськради у контексті доводів, викладених у позовній заяві щодо недотримання органом місцевого самоврядування встановленої законодавством процедури (відповідність її законодавству) під час ухвалення рішення № 1945 та укладення договору № 129 від 15.06.2010 (з урахуванням укладеної додаткової угоди), що за доводами позивача, порушує його права як інвестора на володіння, користування і розпорядження об'єктом інвестиції, набутим на підставі договору № 265 від 24.04.2009.
45. З урахуванням викладеного у пункті 6 цієї постанови, суди також не досліджували питання позовної давності. Вказані обставини не можуть бути самостійно досліджені Верховним Судом з урахуванням визначених процесуальним законом меж розгляду справи в суді касаційної інстанції.
46. Зважаючи на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення спору.
47. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, наведених висновків Суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
49. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
50. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини третьої статті 310 ГПК України касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
51. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
52. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Загребельного Костянтина Васильовича задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2020 у справі № 912/1403/18 скасувати.
3. Справу № 912/1403/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил