18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2021 року Справа № 925/1686/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від стягувача - представник не з'явився,
від боржника - представник не з'явився,
від Відділу освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” про зміну способу виконання судового рішення
у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань”,
м. Умань, Черкаська область
до Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
Жашківської районної ради Черкаської області, с. Баштечки,
Жашківський район, Черкаська область
про стягнення 149 019 грн. 85 коп.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” - 149 019 грн. 85 коп. боргу, 2 235 грн. 30 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 червня 2021 року вищевказане рішення залишено без змін.
25 червня 2021 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року судом видано наказ.
08 жовтня 2021 року від стягувача надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2021 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” про зміну способу виконання судового рішення призначено в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 20 жовтня 2021 року.
В судове засідання сторони та Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.
Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” про зміну способу виконання судового рішення та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначав, що у зв'язку із зміною назви боржника на Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Баштечківської сільської ради та відсутності відкритих у Управлінні Казначейства рахунків за боржником виконання рішення суду з даної справи є неможливим.
У зв'язку із тим, що фінансування Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-Ш ступенів Баштечківської сільської ради здійснює Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради та казначейські рахунки Казначейською службою обслуговуються саме за цією організацією, то для належного виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року у справі №925/1686/20 стягнення слід проводити саме з Відділу освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради.
Боржник з доводами викладеними у заяві товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” про зміну способу виконання судового рішення не погоджується, про що було надано відповідні заперечення.
Так у своєму запереченні боржник зазначає, що заміна Баштечківського закладу загальної середньої освіти І - III ступенів Жашківського району Черкаської області на Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради є не зміною способу виконання рішення суду в розумінні ст. 331 ГПК України, а є заміною сторони виконавчого провадження, що регулюється положеннями ст. 334 ГПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”. Про цю обставину наголошувало у листі “Про повернення виконавчого документа без виконання” управління Державної казначейської служби в Жашківському районі Черкаської області
Водночас згідно з абзацом 2 ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Заміна Баштечківського закладу загальної середньої освіти І - III ступенів Баштечківської сільської ради на Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради по суті змінює рішення суду, яке набрало законної сили.
В зв'язку з чим боржник просив суд відмовити у задоволенні відповідної заяви стягувача.
З метою виконання рішення суду товариство з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” звернулось до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаській області з проханням здійснити стягнення з Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” 149 019,85 грн. боргу, 2 235,30 грн. судового збору та 5 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Так, Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаській області своїми листами (№ 02-33-08-501 від 03 серпня 2021 року, № 02-33-08/535 від 20 серпня 2021 року, № 02-33-08/540 від 25 серпня 2021 року та №02-33-10/589 від 16 вересня 2021 року) повідомило, що боржник за наказом суду, а саме Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області, в Управлінні Казначейства не обслуговується та не має відкритих рахунків. Натомість в Управлінні Казначейства фінансові зобов'язання Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Баштечківської сільської ради обслуговуються іншою юридичною особою - Відділом освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради.
Так, в зв'язку з реорганізацією Жашківського району та утворенням Баштечківської об'єднаної територіальної громади відбулася зміна назви Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області на Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Баштечківської сільської ради, згідно рішення Жашківської районної ради Черкаської області №47-3/VІІ від 04 листопада 2020 року та рішення Баштечківської сільської ради Уманського району Черкаської області №3-33/VШ від 10 грудня 2020 року.
Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради своїм листом №01-10/155 від 01 вересня 2021 року повідомив, що фінансування Баштечківського закладу загальної середньої освіти 1-ІІІ ступенів Баштечківської сільської ради здійснює Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради.
Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За змістом статті 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття “спосіб і порядок” виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №904/1478/15.
Норми ч. 1 ст. 176 та ч. 3 ст. 96 ЦК України закріплюють, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Статтею 107 ЦК України встановлено, що учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.
Відповідно до п. 61 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Відділ освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради є засновником Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області, який в подальшому змінив назву на Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Баштечківської сільської ради.
У своїй заяві стягувач не просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення коштів з Баштечківського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів Баштечківської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради, а просить суд стягнути борг з іншої юридичної особи, тобто фактично просить змінити судове рішення.
Також судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Згідно з ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Бюджетний кодекс України передбачає застосування казначейської форми обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Разом з тим, згідно з пунктом 2 Порядку боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Пунктом 9 Порядку встановлено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.
Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області не є державним органом і не має відкритих рахунків в органах Казначейства, що підтверджується листами Управління державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області.
Отже, Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області (нова назва Баштечківський заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Баштечківської сільської ради), як такий, що не має відкритих рахунків в органах Казначейства не є боржником у розумінні п. 2 вищевказаного Порядку, тому стягнення коштів з навчального закладу на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 25 червня 2021 року у справі №925/1686/20 підлягає виконанню не органами Казначейства, а у примусовому порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 727/8203/17.
Заходами примусового виконання рішень згідно з ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження” є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Тобто, у разі відсутності коштів у боржника для виконання судового рішення стягувач з урахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 331 ГПК України в установленому законом порядку може звернути стягнення на наявне майно боржника.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” про зміну способу виконання судового рішення шляхом стягнення боргу з іншої юридичної особи.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоальт-Умань” про зміну способу виконання судового рішення залишити без задоволення.
2. Копію ухвали надіслати сторонам та Відділу освіти, молоді та спорту Баштечківської сільської ради.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович