18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 жовтня 2021 року м. Черкаси справа № 925/854/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Пастуховою О.С., за участю:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства “Сахновщинське імені М.О. Ключки” до товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропротект” про визнання недійсними третейських застережень,
Заявлено позов про визнання недійсними третейських застережень, викладених у пункті 10.2 Договору поставки №010/8 від 30.11.2018 року, пункті 10.2 Договору поставки №02/8 від 27.08.2019 року, пункту 31 Фінансової аграрної розписки від 24.04.2020 року, пункту 31 Фінансової аграрної розписки від 21.05.2020 року, укладених між ПрАТ “Сахновщинське імені М.О. Ключки” та ТОВ “Украгропротект”.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 року призначено позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача надійшло заперечення, в якому просить суд залишити позов без розгляду.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.
Між Сторонами було укладено Договори поставки, зокрема, Договір поставки №010/8 від 30.11.2018 року та Договір поставки №02/8 від 27.08.2019 року.
В пункті 10.2. Договорів Сторони встановили, що на вимогу будь-якої зі сторін, спір по даному Договору може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник». Сторони погодили, що норми даного пункту Договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження, і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному Договору або в зв'язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник», а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник» Стадником П.В., а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник» призначеним його головою.
Водночас, у пункті 31 Аграрної розписки від 24.04.2020 року та пункті 31 Аграрної розписки від 21.05.2020 року Сторонами визначено, що усі спірні питання та розбіжності, що виникають між Сторонами у ході виконання цієї Аграрної розписки та пов'язані з нею вирішуються Сторонами в Черкаському обласному постійно діючому третейському суді при корпорації «Радник». Сторони погодили, що норми даного пункту є третейською угодою у вигляді третейського застереження і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по Аграрній розписці або в зв'язку з ним, на розгляд третейського суду. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник», а розгляд спорів буде здійснюватися одним суддею.
Таким чином, сторони уклали третейську угоду у формі третейського застереження в Договорі та Аграрній розписці про передачу будь-якого спору по Договорам та Аграрним розпискам на розгляд Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Стаття 12 Закону України «Про третейські суди» визначає, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Таким чином, керуючись положеннями чинного законодавства, Позивачем та Відповідачем було укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження в Договорі поставки №010/8 від 30.11.2018 року та Договорі поставки №02/8 від 27.08.2019 року, Аграрній розписці від 24.04.2020 року та Аграрній розписці від 21.05.2020 року, при цьому договори та Аграрні розписки укладено в письмовій формі та підписано Сторонами.
За вимогами статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними, зокрема, в укладенні договорів, визначенні їх умов, а укладений договір є обов'язковим до виконання його сторонами.
Таким чином, підписавши Договір, аграрну розписку, в яких міститься третейське застереження, сторони погодили, що розгляд усіх спорів, розбіжностей або вимог, що виникають за Договором чи аграрною розпискою, відбувається у визначеному ними третейському суді за його правилами і при розгляді спорів буде застосовуватися Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник».
Відповідач засвідчує свою вимогу передати спір на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник».
Пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008 року в справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) встановлено, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 ЦПК України, статтею 12 ГПК України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
Третейське застереження є власним волевиявленням сторін договору поставки і не може розцінюватися як встановлення обмеження прав позивача.
Таким чином, укладаючи договори поставки, сторони вільно обрали спосіб та реалізували за взаємною згодою своє право на захист порушеного права у незаборонений чинним законодавством України спосіб.
Наявність дійсного третейського застереження та обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявляє відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції, статтею 55 Конституції України.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.06.2018 року у справі №908/2058/17.
У Постанові КГС ВП від 06.02.2018 року у справі №910/6558/17 викладено Позицію Верховного Суду щодо підвідомчості третейському суду спору про визнання правочину недійсним. Зокрема, Верховним Судом зазначається, що «Законодавством про третейські суди та процесуальним законодавством встановлюється право сторін передати спір на розгляд третейського суду. Частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" передбачено право сторін передати на розгляд третейського суду будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Законодавством, зокрема статтею 6 Закону України "Про третейські суди", не передбачено загального виключення спорів про недійсність правочину з категорії спорів, підвідомчих третейському суду.
Таким чином, оскільки між сторонами наявні третейські угоди про передачу всіх спорів на вирішення третейського суду, і при цьому відповідач наполягає на вирішенні даного спору саме третейським судом, господарський суд вважає за необхідне на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України залишити позов без розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
На даний час відповідного клопотання від позивача до суду не надходило.
Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 226, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити позов приватного акціонерного товариства “Сахновщинське імені М.О. Ключки” без розгляду.
Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С.С.Боровик