вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.10.2021р. Справа № 917/161/21
Суддя господарського суду Полтавської області О.О. Ореховська, при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/161/21, відкриту
за позовною заявою Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, вул.Центральна, 2, с.Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750,0 код ЄДРПОУ 41856395
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств", вул. Шевченко, 18, с.Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762, код ЄДРПОУ 01284778
про стягнення 5 530 214,12 грн.,
за відсутності представників
Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради, позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 175/21 від 10.02.2021р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" (далі - ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств", відповідач) про стягнення 5 530 214,12 грн. за Договором №02-49/48 від 06.05.2019, з яких: 4 834 839,84 грн. - основного боргу зі сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Розсошенці при здійсненні будівництва об"єкта містобудування та 695 374,28 грн. - пені.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 зазначений позов передано на розгляд судді Ореховській О.О.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2021р. позовну заяву Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/161/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11.03.2021, встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.
10.03.2021р. від відповідача надійшло клопотання (вх. № 2629) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
11.03.2021 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, а саме розрахунку пені, обрахованої відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України та письмового повідомлення про несплату відповідачем заборгованості на дату підготовчого засідання (довідки ) від 11.03.2021.
Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 22.04.2021. Також, зазначеною ухвалою продовжено відповідачу - ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" строк для подання відзиву на позов, встановлено цей строк - 5 днів з дати отримання ухвали суду; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду в строк до 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача заперечення з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 Господарського процесуального кодексу України; копію заперечень надати (направити) позивачу.
31.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3523), відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, відповідач зазначає, що до початку будівництва об'єкту за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Полтавська, 1, відповідачем отримано технічні умови №2/514 від 06.09.2013 на підключення об'єкту, що проектується (реконструюється) - Забудова житлового кварталу в с. Розсошенці Полтавського району, до комунальних систем водопроводу та каналізації с. Розсошенці Полтавського району. Підприємством отримувалися зазначені технічні умови, з метою виконання комплексу робіт для забезпечення потреб з водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлових будинку по вул. Полтавська, буд. 1.
Технічними умовами передбачено будівництво двох напірних каналізаційний колекторів від КНС "Міськмолокозавод" у м. Полтаві по вул. Комарова, 10 до Супрунівських очисних споруд, роботи з прокладання яких, на завершальному етапі. Вартість будівництва, яких складає 16 420 730,00 грн. (зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва міститься в матеріалах судової справи).
Позивачем, як замовником будівництва отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 р. за № ІУ 113182261308 по об'єкту будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Полтавській, 1 в с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області".
Відповідач зазначає, що особливості залучення до пайової участі окремих замовників визначено положеннями статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка визначає випадки зменшення розміру пайової участі замовникам (якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості). Крім того, даною статтею визначено і наслідки, які настають для відповідного замовника, унаслідок перебільшення розміру його витрат на будівництво інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури над розміром пайової участі.
Так, згідно абз. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, як вказує відповідач, за загальними правилами, визначеними положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , будь-яка особа , яка виявила намір забудови території населеного пункту має сплатити пайову участь у створенні соціальної інфраструктури населеного пункту. При цьому, за умови наявності в технічних умовах, які є вихідними даними, необхідності будівництва замовником інженерних мереж або об"єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості. Якщо ж витрати замовника будівництва на спорудження інженерних мереж та/або об"єктів інженерної інфраструктури перевищуватимуть розмір пайової участі такого замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування буде зобов"язаний прийняти рішення про відшкодування позивачу різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та/або об"єктів інженерної інфраструктури та розміром пайової участі.
08.04.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3834), в якій позивач в спростування доводів відповідача зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, на підтвердження зміни зобов'язань, які були передбачені Договором №02-49/48 від 06.05.2019. Крім того, з відповіді позивача від 05.02.2021 за вих. №02-29/244, наданої відповідачу на лист від 15.11.2020 р. за вих. № 1/901, повідомлено останнього про неможливість задоволення його прохання зменшити розмір пайової участі, у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ від 20.09.2019, яким виключено ч. 5 ст. 30 ЗУ "Про регулювання містобудівельної діяльності".
Відтак, на думку позивача, посилання ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на приписи законодавства, які втратили чинність 20.09.2019, є неправомірним.
Крім того, позивач зазначає, що умовами Договору не передбачалося зменшення розміру пайової участі для ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на суму вартості будівництва каналізаційних колекторів для об'єкту будівництва по вул. Полтавській, 1 в с. Розсошенці.
На думку позивача, з огляду на наведене вище сторони не дійшли згоди у встановленому законодавством порядку щодо зменшення розміру пайової участі. Отже, відповідач зобов'язаний виконати умови договору, погоджені між позивачем та відповідачем на дату підписання вказаного правочину, що повністю узгоджується як з приписами законодавства так із договірними умовами сторін.
Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 22.04.2021 закрито підготовче провадження у справі № 917/161/21, справу призначено до судового розгляду по суті на 27.05.2021.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 27.05.2021 оголошено перерву до 24.06.2021р.
Судове засідання 24.06.2021 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ореховської О.О., у зв'язку з чим судом визначено нові дата та час судового засідання з розгляду справи по суті - 26.08.2021 (ухвала суду від 06.07.2021).
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.08.2021 оголошено перерву до 05.10.2021.
Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового підправлення - копії ухвали суду від 26.08.2021 (а.с. 111-112).
02.09.2021 від позивача надійшло клопотання (вх. № 9828) про залучення до матеріалів документів (згідно переліку). Вказане клопотання залишається судом без розгляду відповідно до вимог ст. 118 ГПК України.
04.10.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 11019) про зупинення провадження у справі № 917/161/21 до набрання законної сили рішенням у справі № 917/1339/21. Зазначене клопотання вмотивоване тим, що в провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа № 917/1339/21 за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання недійсним Договору № 02-49/48 від 06.05.2019, який покладено в основу позовних вимог у справі № 917/161/21.
Зазначене клопотання судом відхиляється з огляду на наступне.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За приписами ч. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно п.4 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Визначальним є встановлення, які саме обставини входять до предмету доказування у межах заявлених позовних вимог у справі та чи має суд можливість встановити саме ці обставини самостійно, або вони встановлюються іншим судом в іншій справі.
Встановлення лише факту взаємопов'язаності справ не є достатнім для прийняття рішення щодо зупинення провадження у справі до розгляду іншої.
Предметом позову у справі № 917/161/21 є вимога Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" грошових коштів за Договором №02-49/48 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 06.05.2019 в розмірі 5 530 214,12 грн., з яких: 4 834 839,84 грн. - основний борг зі сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Розсошенці при здійсненні будівництва об"єкта містобудування та 677 009,56 грн. - пеня.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.08.2021 відкрито провадження у справі № 917/1339/21 за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання недійсним Договору № 02-49/48 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 06.05.2019, укладеного між Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств".
При цьому, копія позовної заяви ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" про визнання договору недійсним до клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 917/161/21 суду не надана.
Приписами ст. 234 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок суду зазначити у мотивувальній частині ухвали обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду 11.01.2021 року у справі № 904/8122/17, від 20.01.2021 року у справі № 906/129/20, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Суд вважає, що з огляду на предмет позовних вимог у справі № 917/161/21, обставини, що підлягають доведенню у межах цієї справи, полягають у встановленні факту наявності заборгованості, яка виникла за Договором №02-49/48 від 06.05.2019, її розміру та порушення відповідачем строку виконання зобов"язань за договором, та, як наслідок, правомірність нарахування пені.
На суд в межах розгляду вказаної справи не покладений обов'язок визначати наявність підстав для визнання договору недійсним, судом застосовується презумпція правомірності правочину (на підставі якого виникли зобов'язання сторін), встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України, яка визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно, у разі відсутності доказів на спростування презумпції правомірності договору (рішення суду про визнання його недійсним, що наявне на момент розгляду справи) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
З огляду на вищезазначене, відповідачем не зазначено, а із матеріалів справи не вбачається, яким саме чином з'ясування обставин в процесі розгляду справи № 917/1339/21, унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі.
Наявні у справі №917/161/21 докази, на думку суду, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи № 917/1339/21 відсутня, а отже відсутні підстави для задоволення клопотання ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" про зупинення провадження по справі.
Суд зазначає, що у разі визнання у подальшому договору у судовому порядку недійсним зацікавлена сторона має право на перегляд рішення суду про стягнення заборгованості, підставою виникнення якої було невиконання такого правочину, за нововиявленими обставинами.
Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" (відповідач) звернувся до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з листом за вих. № 1/5795 від 18.12.2018, в якому посилаючись на початок будівництва ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" багатоквартирних житлових будинків по вулицях Полтавській, 1, Полтавській, 3 та Кременчуцькій, 54б в селі Розсошенці Полтавського району Полтавської області , просило у відповідності до п. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" укласти договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради (а.с. 10).
З приписами ч.6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
06.05.2019 між виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (позивач) та ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" (за умовами договору - Замовник) укладено Договір № 02-49/48 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Договір № 02-49/48 від 06.05.2019, Договір) (а.с. 11-12).
Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:
- Предметом даного Договору є пайовий внесок Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Розсошенці при здійсненні будівництва об'єкта містобудування на умовах, визначених Договором (п. 1.1. Договору );
- Назва та місце розташування об'єкта містобудування: багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Полтавській, 1 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області (п. 1.2. Договору );
- Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в розмірі 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта на рахунок виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж до 31.12.2019р. (п. 2.1. Договору);
- Якщо попередній розрахунок величини пайової участі було проведено відповідно до наданих Замовником укрупнених показників вартості будівництва, такий розрахунок підлягає уточненню з урахуванням фактичної загальної кошторисної вартості будівництва (п.2.2 Договору);
- Замовник зобов'язується перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в повному обсязі та в терміни, встановлені умовами цього Договору (п. 3.1. Договору);
- Замовник будівництва зобов'язується у раз змін та доповнень до проектно-кошторисної документації, які спричиняють зміни техніко-економічних показників будівництва, виступити із клопотанням перед виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про внесення відповідних змін до Договору пайової участі (п. 3.2. Договору);
- виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області має право проводити розрахунок величини пайової участі Замовника та контролювати виконання умов Договору (п. 3.3. Договору);
- Замовник будівництва звільняється від сплати пайового внеску у разі втрати права на будівництво об'єкта в установленому порядку. В цьому випадку кошти повертаються на рахунок Замовника будівництва (п. 4.3. Договору);
- за порушення умов п. 2.1. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату настання платежу, від суми несплати пайового внеску (п. 4.4. Договору);
- Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного його виконання (п. 5.1. Договору).
До матеріалів позовної заяви додано зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, а саме будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення по вул. Полтавській, 1 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого вартість об"єкта будівництва склала 126 370, 996 тис. грн. (а.с. 13-15).
Оскільки сума зведеного кошторисного розрахунку вартості об"єкта будівництва становить 126 370,996 тис.грн., за розрахунком позивача, відповідач на виконання умов Договору був зобов"язаний перерахувати на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури грошові кошти в сумі 5 054 839,84грн., що становить 4 % від загальної кошторисної вартості об"єкта будівництва .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов"язанням за Договором № 02-49/48 від 06.05.2019 виконав не належним чином, сплативши суму пайового внеску частково, в розмірі 220 000,00грн. (у тому числі 100 000,00грн. - 31.10.2019, 120 000,00грн. - 28.08.2020), що підтверджується довідкою позивача від 10.02.2021р. № 02-28/282 (а.с. 46) та виписками по рахунку позивача (а.с. 47-48).
Крім того, як вказує позивач, згідно з даними Реєстру внесено інформацію про реєстрацію документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, розміщених по вул. Полтавській в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, а саме об'єкт: "Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано - прибудованими приміщеннями по вул. Полтавській, 1 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області", сертифікат готовності ІУ 163193602844 від 26.12.2019 (відомості з офіційного веб-сайту Державної архітектурно - будівельної інспекції України за адресою: https://e-construction.gov.ua/dabi_history_public_card/view %D0%86%D0%A3%20%20163193602844/mo de=card) (а.с. 39-45).
Матеріали справи свідчать, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов"язань позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №1 (від 03.11.2020 вих. № 02-29/2334), з вимогою на виконання умов Договору №02-49/48 від 06.05.2019 перерахувати суму основного боргу у розмірі 4 834 839, 84 гри, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 677 009, 56 грн.. що разом складає 5 511 849,40 грн. (а.с. 17-22).
Відповідач на адресу позивача направив лист від 15.11.2020 за № 1/901 в якому повідомив, що з метою початку проектування будинків по вулицях Полтавській, 1, Полтавській, 3 та Кременчуцькій, 54б в с. Розсошенці Полтавського району , підприємством отримано технічні умови №2/514 від 06.09.2013 на підключення об'єкту, що проектується (реконструюється) - Забудова житлового кварталу в с.Розсошенці Полтавського району, до комунальних систем водопроводу та каналізації с.Розсошенці Полтавського району. Підприємством отримувалися зазначені технічні умови, з метоювиконання комплексу робіт для забезпечення потреб з водопостачання та водовідведення багатоквартирних житлових будинків по вул. Полтавська, буд. 1, Полтавська, буд. 3 та вул. Кременчуцька, 54б в с. Розсошенці Полтавського району.
Технічними умовами передбачено будівництво двох напірних каналізаційний колекторів від КНС "Міськмолокозавод" у м.Полтаві по вул. Комарова, 10 до Супрунівських очисних споруд, роботи з прокладання яких, на завершальному етапі. Вартість будівництва яких складає 16 420 730,00 грн. Відповідно, шляхом вирахування від вартості будівництва каналізаційних колекторів для забезпечення потреб житлового будинку по вул. Полтавській, 1 в с.Розсошенці складає 5 473 576,66 грн.
Відповідач зазначив, що після завершення будівництва двох напірних каналізаційних колекторів, даний об"єкт буде передано у комунальну власність Щербанівської територіальної громади, як передбачено умовами договору.
У зв"язу з вищевикладеним, відповідач просив позивача на підставі п. 2.3. Договору № 02-49/48 від 06.05.2019 та ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняти рішення, яким зменшити розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на суму 5 473 576,66грн. (а.с. 23-29).
В подальшому відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію від 20.11.2020 за № 1/902, в якій відмовив позивачу у задоволенні претензії посилаючись на те, що у відповідності до вимог ст.ст. 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 2.3. Договору про пайову участь позивач має зменшити розмір пайової участі для ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на суму вартості будівництва каналізаційних колекторів для об"єкту будівництва по вул. Полтавська, 1 в с. Розсошенці (а.с.30-36).
В реагування на направлені відповідачем лист від 15.11.2020 за № 1/901 та відповідь на претензію від 20.11.2020 за № 1/902 позивач листом від 05.02.2021р. за № 02-29/244 повідомив відповідача, що умовами Договору не передбачалося зменшення розміру пайової участі для ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на суму будівництва каналізаційних колекторів для будівництва по вул. Полтавська, 1 в с. Розсошенці, а також зазначив про набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ від 20.09.2019, яким було виключено із ЗУ "Про регулювання містобудівельної діяльності" ч. 5 ст. 30 цього Закону, на яку посилався відповідач (а.с.37- 38).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в розмірі 4 834 839,84 грн. Крім того, на підставі умов Договором №02-49/48 від 06.05.2019 позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 695 374,28грн. пені за період з 31.12.2019 по 10.02.2021.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підписаний між сторонами Договір № 02-49/48 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 06.05.2019 є підставою для виникнення у сторін цього Договору майново-господарських зобов'язань відповідно до ГК України та ЦК України і які, в силу ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
За змістом ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
В до п. 2.1. Договору сторони узгодили, що замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в розмірі 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта на рахунок виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
До матеріалів позовної заяви додано зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, а саме будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення по вул. Полтавській, 1 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого вартість об"єкта будівництва склала 126 370, 996 тис. грн. (а.с. 13-15).
Оскільки сума зведеного кошторисного розрахунку вартості об"єкта будівництва становить 126 370,996 тис. грн., за розрахунком позивача, відповідач на виконання умов Договору був зобов"язаний перерахувати на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури грошові кошти в сумі 5 054 839,84грн., що становить 4 % від загальної кошторисної вартості об"єкта будівництва .
За умовами п. 2.1. Договору пайовий внесок сплачується замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж до 31.12.2019.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов"язанням за Договором № 02-49/48 від 06.05.2019 виконав неналежним чином, сплативши суму пайового внеску частково, в розмірі в розмірі 220 000,00грн., що підтверджується довідкою позивача від 10.02.2021р. № 02-28/282 (а.с. 46) та виписками по рахунку позивача (а.с. 47-48). Доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати пайового внеску у повному обсязі та у строк, узгоджений сторонами, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Посилання відповідача у відзиві на позов на необхідність зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на підставі ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суд вважає безпідставним, оскільки згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ від 20.09.2019 ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено.
Також слід зауважити, що саме сторонами при укладенні Договору № 02-49/48 від 06.05.2019 не передбачено зменшення розміру пайової участі для ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на суму вартості будівництва каналізаційних колекторів для об'єкту будівництва по вул. Полтавській, 1 в с. Розсошенці.
Отже, враховуючи що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного та повного перерахування суми пайового внеску, часткову сплату відповідачем суми пайового внеску, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 4 834 839,84 грн.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 695 374,28грн. пені за період з 31.12.2019 по 10.02.2021.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня).
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 4.4. Договору сторони узгодили, що за порушення умов п. 2.1. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату настання платежу, від суми несплати пайового внеску.
Позивачем нараховано 695 374,28грн. пені за період з 31.12.2019 по 10.02.2021.
Відповідно до умов договору Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж до 31.12.2019. (п. 2.1 Договору).
Отже останнім днем виконання зобов"язання є 31.12.2019.
Щодо періоду нарахування пені, визначеного позивачем, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Строк виконання відповідачем зобов'язань з перерахування коштів настав 31.12.2019.
Отже, починаючи з 01.01.2020 у позивача виникло право на нарахування пені протягом наступних шести місяців та можливість звернення з вказаними вимогами до суду протягом року.
Договором Договору № 02-49/48 від 06.05.2019 не передбачено збільшення строків нарахування пені.
З огляду на викладене, позивач мав право на нарахування пені за період з 01.01.2020р. по 30.06.2020р.
Як вбачається з розрахунку, позивачем не дотримано шестимісячного строку нарахування пені.
Після проведення перевірки нарахування пені судом встановлено, що її розмір становить 473 708,62 грн.(розрахунок залучено до справи) В іншій частині позовні вимоги в частині стягнення пені заявлені неправомірно.
Вирішуючи позов в частині стягнення пені суд приймає до уваги наступне.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність у один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 10.02.2021 р. ( вх. №175/21).
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З аналізу зазначеної норми сліду, що суд за власною ініціативою не має права застосовувати позовну давність.
В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування строків позовної давності щодо нарахованої позивачем пені, як подана до винесення судом рішення у даній справі, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються в сумі 473 708,62 грн. В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені суд відхиляє за їх безпідставністю.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 834 839,84грн. основного боргу та 473 708,62грн. пені обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" ( вул. Шевченко, 18, с.Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762, код ЄДРПОУ 01284778) на користь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 2, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 41856395) 4 834 839,84грн. основного боргу, 473 708,62грн. пені, а також 79 960,15грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 18.10.2021 р.
Суддя О.О. Ореховська