20 жовтня 2021 року Справа № 915/220/13-г(915/1465/21)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., розглянувши без виклику сторін заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" вих. № КНО-61.1.1/98 від 13.10.2021 про відвід судді
у справі № 915/220/13-г(915/1465/21)
за позовом ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" арбітражного керуючого Капінуса А.А. (код ЄДРПОУ 24913656; адреса листування: а/с 55, м. Миколаїв, 54017; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
який діє від імені та в інтересах банкрута: Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" (пров. Павлова, 3-В, кв. 1, м. Миколаїв, 54022);
до відповідача-1: ОСОБА_1, громадянки Федеративної Республіки Німеччина (вул. Герман-Гессе-Штрассе, 15, м. Зінген (Гоентвіль), Федеративна Республіка Німеччина, 78224 (Deutschland, 78224, Singen (Hohentwiel), Hermann-Hesse-Strasse, 15);
відповідача-2: Вільнянської міської ради (код ЄДРПОУ 25486771; вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002; ел.пошта: vogoso@ukr.net);
третя особа на стороні позивача (кредитор у справі № 915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор"): Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; ел.пошта: info@fuil.com)
про визнання недійсним свідоцтва про право власності та застосування наслідків нікчемного правочину шляхом повернення майна у власність
у межах справи № 915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор"
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства (УНСП) "Алкор"; постановою від 23.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном УНСП "Алкор", визнано останнє банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ухвалою від 23.05.2019 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А.
Ліквідатор УНСП "Алкор" Капінус А.А. в межах справи № 915/220/13-г про банкрутство УНСП "Алкор" звернувся до суду із позовною заявою від вих. № 02-02/326 від 29.09.2021 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та застосування наслідків нікчемного правочину шляхом повернення майна у власність боржника.
Ухвалою від 05.10.2021 (з урахуванням ухвали від 06.10.2021) вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" (код ЄДРПОУ 24913656), відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер 915/220/13-г(915/1465/21), ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2021.
18.10.2021 до суду від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшла заява про відвід судді Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. від розгляду позовної заяви ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" Капінуса А.А. у справі у справі № 915/220/13-г(915/1465/21) про визнання недійсним свідоцтва про право власності та застосування наслідків нікчемного правочину шляхом повернення майна у власність. Банк, посилаючись на приписи п.5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, вказує на упередженість судді щодо спорів у справі про банкрутство, пов'язаних з поверненням предмету іпотеки Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" у власність боржника. Вказує, що процесуальна поведінка судді викликає у Банку обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності по відношенню до кредитора та щодо розгляду позовної заяви, поданої ліквідатором. Підставами для відводу Банк зазначає скасування чи зміну інших судових рішень, винесених у даній справі, стосовно нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці Банку та було відчужене.
Згідно з приписами ч. ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про відвід головуючого судді у справі № 915/220/13-г(915/1465/21), суд приходить до такого.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 35 ГПК України, зокрема, якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 38 ГПК України визначений порядок подання учасником справи заяви про відвід, а саме: відвід повинен бути вмотивованим.
Проаналізувавши доводи заявника суд встановив, що наведені у заяві підстави для відводу стосуються процесуальних дій судді, та фактично є незгодою заявника з прийнятими судом рішеннями при розгляді справ, пов'язаних з іпотечним майном Банку, а відтак не можуть бути підставою для відводу суддів від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів під час розгляду даної справи.
Зважаючи на наведене, господарським судом не встановлено підстав зазначених у статті 35 ГПК України для задоволення заяви про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/220/13-г(915/1465/21), а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" вих. № КНО-61.1.1/98 від 13.10.2021 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/220/13-г(915/1465/21) - необґрунтованою.
2. Передати справу для проведення автоматичного розподілу та визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду заяви про відвід суддів.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.М. Давченко