Справа №:755/16941/21
Провадження №: 1-кс/755/4555/21
"19" жовтня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32020100000000464 від 17.09.2020 року,
за участю:
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000464 від 17.09.2020 року.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2021 року (справа № 752/25586/20; 1кс/752/3837/21) задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт, зокрема на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 . Адвокат вважає, що арешт на належні ОСОБА_4 грошові кошти був накладений не обґрунтовано та в подальшому у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що клопотання є передчасним. Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2021 року (справа № 752/25586/20; 1кс/752/3837/21) у рамках кримінального провадження № 32020100000000464 від 17.09.2020 року, було накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, які вилучено 28.04.2021 року під час проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, вилучене майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 від 24.09.2021 року доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000464 від 17.09.2020 року слідчому відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Такий висновок узгоджується й з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 (№ 51-1901впс20) та від 13.05.2020 року у справі № 643/7208/20 (№ 51-2272впс20)».
Верховний Суд у своїй правовій позиції, викладеній в ухвалі від 22.05.2020 року (справа №643/7609/20) зазначив наступне: «Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом. А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
З огляду на те, що на день розгляду цього клопотання органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є Дніпровське УП ГУНП у м. Києві, то дане клопотання про скасування арешту майна підсудне Дніпровському районному суду м. Києва. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку , передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з аналізу норм ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано за умови доведення хоча б однієї з двох обставин, а саме - якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, захисник зазначає, що арешт на належні ОСОБА_4 грошові кошти був накладений не обґрунтовано та в подальшому відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
З ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05.05.2021 року вбачається, що при вирішенні питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, слідчим суддею враховано, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є речовим доказом, який у подальшому буде використаний для встановлення обставин кримінального провадження.
Також слідчим суддею при накладенні арешту було враховано, що є всі обґрунтовані підстави для накладення арешту на таке майно у зв'язку з необхідністю досягнення мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України, - забезпечення збереження речових доказів.
Адвокатом у поданому клопотанні та в судовому засіданні не доведено обставин для скасування арешту майна.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню. Особа не позбавлена можливості повторно звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32020100000000464 від 17.09.2020 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 20 жовтня 2021 року о 11 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1