Справа № 755/10167/21
Провадження №: 3/755/5692/21
"19" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді Курила А.В.,
секретаря Зіменко М.Б.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-? КпАП України,-
за участю сторін, які приймають участь у розгляді справи:
прокурора Сировотки В.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП в Київській області, будучи поліцейським, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а також рішень НАЗК від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 (зі змінами) та від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 (зі змінами), під час припинення діяльності пов'язаної із виконанням функцій держави, несвоєчасно, 18.06.2020 року, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-? КпАП України.
Так, відповідно до наказу ДПП № 294 о/с від 28.04.2020, рядового поліції ОСОБА_1 (0165467) - поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки УПП в Київській області, звільнено зі служби в поліції, з 28.04.2020, відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Таким чином, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Тому, згідно з абзацом п'ятнадцятим частини 1 статті 1, абзацом 1 частиною 2 статті 45 Закону, приміткою до статті 1726КУпАП ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно- правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Отже, поліцейський, як суб'єкт декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, має в обов'язковому порядку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону, НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Частиною 5 статті 12 Закону визначено, що нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Нормативно-правові акти НАЗК, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня офіційного опублікування.
Нормативно-правові акти НАЗК після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, затвердженим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.
Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
Декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 форми декларації визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи поліцейським, під час звільнення з посади поліцейського 28.04.2020 року, зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше двадцяти робочих днів з дня, дізнався про таке припинення, тобто до 00 годин 00 хвилин 18.05.2020 року.
Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_1 подав лише 18.06.2020 року о 20 год. 32 хв., тобто несвоєчасно.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є двадцятий день після звільнення ОСОБА_1 , тобто 18.05.2020 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що протокол складений правомірно і у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-? КпАП України.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст.245 КпАП України, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ч.2 ст.7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КпАП України передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.172-? КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, затвердженим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.
Отже, ОСОБА_1 , будучи поліцейським, під час звільнення з посади поліцейського 28.04.2020 року, зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше двадцяти робочих днів з дня, дізнався про таке припинення, тобто до 00 годин 00 хвилин 18.05.2020 року.
Натомість, така декларація була подана ОСОБА_1 лише 18.06.2020 року о 20 годині 32 хвилини, тобто несвоєчасно, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином, ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-? КпАП України.
Згідно зі ст.23 КпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.33 КпАП України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
Керуючись ст.ст. 23, 33-35, ч.1 ст.172-?, 251, 280, 284 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-? КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень, на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 454 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: