Справа №:755/14870/21
"13" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Бурдейна С.М.,
розглянувши в місті Києві справу за скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк», боржник - ОСОБА_1 , на дії/бездіяльність Миколаївського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків),
установив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга АТ «Альфа-Банк» на бездіяльність державного виконавця. Скарга обґрунтована тим, що станом на 19.04.2021 року на виконанні Міськрайонного ВДВС по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебував виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», який згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва за № 2604/9487/12 замінено правонаступником - АТ «Альфа-Банк», виконавче провадження № 51224484. 12.07.2016 року описано рухоме майно - транспортний засіб марки Chevrolet Epica 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та перебуває в заставі ПАТ «Укрсоцбанк». Майно передано на відповідальне зберігання невідомій особі ОСОБА_2 . На їх неодноразові заяви щодо проведення виконавчих дій з приводу реалізації арештованого майна відповіді не отримували. На скаргу від 16.07.2021 року 03.08.2021 року отримано відповідь, де було зазначено те, що вони не є стороною виконавчого провадження, але на підставі ухвали здійснено заміну на правонаступника - АТ «Альфа-Банк». 17.07.2020 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак, виконавчий лист на їх адресу не надходив. Крім того, транспортний засіб не був переданий на зберігання ДП «Сетам», не проведено оцінку арештованого майна, не призначено торги. На даний час місце знаходження арештованого майна невідоме. Вважав, що виконавцем та його керівником допущено бездіяльність щодо виконання судового рішення, у зв'язку з чим просив вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця Нагорна К.В. та звернутись виконавцю до суду про видачу дубліката виконавчого листа.
До суду представник скаржника не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його присутності та задоволення вимог в повному обсязі.
До суду представник Миколаївського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.
До суду боржник не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Дана скарга надійшла до Дніпровського районного суду м. Києва 06.09.2021 року.
08.09.2021 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року по даній справі відкрито провадження, витребувано матеріали виконавчого провадження.
В суді встановлено, що 18.03.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2604/9487/12 на стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу в сумі 201 843,53 грн.
30.05.2016 року Харківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області відкрито виконавче провадження № 51224484.
12.07.2016 року виконавцем складено Акт опису та арешту майна, яким накладено арешт на автомобіль марки Chevrolet Epica 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Автомобіль передано на зберігання ОСОБА_2 .
10.10.2016 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області із заявою про заперечення передачі автомобіля ОСОБА_2 та просив передати автомобіль на відповідальне зберігання ДП «Сетам», забезпечити невідкладне вжиття заходів для виконання рішення.
06.05.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну стягувача за виконавчим листом № 2604/9487/12 від 18.02.2013 року з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».
17.07.2020 року старшим державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місті Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорною К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яким на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист № 2604/9487/12 від 18.02.2013 року, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ «Укрсоцбанк», повернув стягувачу.
19.04.2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулось до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місті Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою щодо повідомлення про хід виконавчого провадження 3 51224484, місцезнаходження автомобіля боржника та передач його ДП «Сетам» для реалізації, та надання доказів на підтвердження пересилання виконавчого документу стягувачу.
24.05.2021 року надано відповідь про те, що виконавчий лист № 2604/9487/12 дійсно перебував на виконанні, 17.07.2020 року виконавчий документ повернуто стягувачу - ПАТ «Укрсоцбанк». Доказів направлення надано не було.
16.07.2021 року АТ «Альфа-Банк» звернувся до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зі скаргою, на яку надано відповідь про неможливість надання відповіді не стороні виконавчого провадження. Відповідь отримано 03.08.2021 року.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 382 КК України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід'ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства оскільки мета цивільного судочинства, яка закріплена у ст. 1 ЦПК України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання.
Провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов'язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.
По даній справі установлено, що виконавче провадження було відкрито 30.05.2016 року, проте так і не було виконано. Жодного доказу щодо вчинення виконавчих дій, окрім накладення арешту на автомобіль боржника, суб'єктом оскарження не було надано. Натомість, 17.07.2020 року виконавчий документ повернуто стягувачу.
Доказів направлення оригіналу виконавчого листа стягувачу - ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», не надано.
Таким чином, проаналізувавши докази по справі, та враховуючи норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про неналежне виконання судового рішення, та погоджується зі скаржником щодо бездіяльності суб'єкта оскарження і обґрунтованістю скарги.
Однак, скаржник просить суд вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця Нагорної К.В. за ВП № 51224484, що не входить до повноважень суду, а тому в цій частині вимоги скаржника не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково, та зобов'язати виконавця вчинити дії задля виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 2604/9487/12.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 18, 76-89, 258, 259, 260, 353, 354, 447-451, 453 ЦПК України,
ухвалив:
Скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк», боржник - ОСОБА_1 , на дії/бездіяльність Миколаївського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Нагорної Катерини Валеріївни у виконавчому провадженні № 51224484 протиправною.
Зобов'язати старшого державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Нагорну Катерину Валеріївну вчинити дії щодо виконання судового рішення згідно виконавчого листа № 2604/9487/12, виданого Дніпровським районним судом м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 13.10.2021 року.
Суддя: