ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6283/19
провадження № 2/753/596/21
"26" серпня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О.з секретарем судового засідання Кирик К. С. розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
У березня 2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 441 700 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 23.02.2019 відповідач під розписку складену та підписану 23.02.2019 позичив у позивача грошові кошти в розмірі 385 000 грн. Відповідач зобов'язався повернути позику у строк до 28.02.2019. Термін повернення коштів вже давно минув, але взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав. У випадку неповернення відповідачем боргу у визначений у розписці термін до 01.03.2019, ним сплачується штраф у розмірі 2 700 грн. за кожний день прострочення. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.03.2019 становить 441 700 грн. Позивач заходи досудового врегулювання спору не вживав.
11.05.2019 на адресу суду надійшов лист з Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення, в якому повідомляється, що відповідач ОСОБА_2 звернувся 15.05.2018 до управління із заявою про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи та отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і вказали, що відповідач ОСОБА_2 фактично проживає в Дарницькому районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач і на даний час перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа.
Ухвалою від 28.05.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано десятиденний строк для усунення недоліків у позовній заяві.
Ухвалою від 08.11.2019 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання на 16.04.2020.
16.04.2019 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 02.09.2020.
02.09.2020 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін на 10.10.2020.
10.12.2020 розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному на 07.04.2021.
07.04.2021 розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці на 26.08.2021.
26.08.2021 до початку судового засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись судова повістка, ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
23.02.2019 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 385 000 грн. зобов'язався повернути борг у строк до 28.02.2019, що підтверджується власноручно написаною розпискою відповідача. У випадку неповернення відповідачем боргу у визначений у розписці термін до 01.03.2019, ним сплачується штраф у розмірі 2 700 грн. за кожний день прострочення (2 700грн. х 21 день прострочення = 56 700 грн.). Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.03.2019 становить 441 700 грн.
Зважаючи на положення частини 2 статті 1047 ЦК України, розписка відповідача, яка посвідчує передання йому позивачем грошових коштів і містить вказівку на його зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, розцінюються судом як доказ укладення між сторонами договору позики.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань у встановлений договором позики строк не виконав, що підтверджується наявністю у позивача оригіналу розписки відповідача.
Правовідносини, які випливають з договору позики, врегульовані нормами параграфу 1 глави 71 ЦК України.
Відповідно до положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
За приписом частини 1 статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже невиконання позичальником договірного зобов'язання у встановлений строк є підставою для судового захисту порушеного права позикодавця шляхом примусового стягнення суми позики.
З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 4 417 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) борг за договором позики врозмірі 385 000 грн., а також штраф в розмірі 56 700 грн. та судовий збір в розмірі 4 417 грн., а усього 446 117 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: