ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22247/20
провадження № 2/753/1202/21
"21" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Урус А.С.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідач не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач зареєстрований в приватному будинку АДРЕСА_1 , однак з вересня 2002 року у вказаному будинку не проживає. Відповідач не проводить оплату за комунальні послуги, житлом не цікавиться, поточний ремонт не здійснює, а тому позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надіслав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, допитавши свідка, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_1 .
Разом з позивачем в даному будинку зареєстровані ОСОБА_3 , дочка позивача, ОСОБА_2 , син позивача та ОСОБА_4 , чоловік позивача.
Як вказує позивач, відповідач хоча і був зареєстрований за адресою: будинку АДРЕСА_1 , однак з вересня 2002 року не проживає у будинку, житлом не цікавився, комунальні послуги не сплачує. Зазначила, що нею не вчинялося жодних перешкод у користуванні відповідачем спірною житловою площею.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 вказала, що з позивачем вони товаришують з 2013 року. Вона буває часто в гостях у позивача в будинку АДРЕСА_1 , у вказаному будинку проживає позивач з чоловіком та донька позивача, які несуть витрати на утримання будинку. Відповідач в будинку не проживає, речі відповідача в будинку відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. А ч. 1 ст. 317 цього Кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до витягу наданого Реєстром територіальної громади м. Києва від 30.12.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. А відповідно до ст. 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Тобто, за аналізом вказаної правової норми право користування житлом членом сім'ї власника житла втрачається виключно у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 більше восьми років у спірному будинку не проживає. Вказане підтверджується також показами свідка ОСОБА_5 ..
Доказів, які б підтверджували, що відповідач цікавився чи цікавиться житловою площею, сплачує комунальні послуги та намагався вселитися у спірний будинок, а також поважності причин його відсутності у житлі, суду не надано.
Реєстрація відповідача у будинку позивача порушує право власності останньої розпорядитись своїм майном на власний розсуд. Факт реєстрації відповідача в будинку, завдає додаткових матеріальних витрат на оплату комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В свою чергу, у ході розгляду даної справи відповідачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 280, 354-356 ЦПК України, на підставі ст. 405 ЦК України, ст.ст. 6,7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. невідомий.
Суддя: Ю.С.Мицик