Справа № 565/2020/18
Провадження № 2/565/81/21
20 жовтня 2021 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.
при секретарі судового засідання Панчук Г.І.
розглянувши в залі судових засідань Кузнецовського міського суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ "Приватбанк" (далі в рішенні-банк) звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 26006,28 грн. за кредитним договором без номера від 16.12.2005 року (договір складають: анкета-заява відповідача від 16.12.2005 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, Тарифи Банку). У позові зазначає наступне, банк належним чином виконав зобов"язання за кредитним договором. В свою чергу, відповідач не виконує взяті на себе згідно кредитного договору зобов"язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з"явився. Згідно доданого до позовної заяви письмового клопотання, представник позивача просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляв, заяви про відкладення судового засідання не подавав. Відзиву відповідач також не подав.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у відповідності із ч.2 ст.247 ЦПК.
Дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У статті 634 ЦК України договір приєднання визначений як договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 25.12.2005 року процентна ставка зазначена у розмірі 3% на місяць (фіксована процентна ставка), термін дії кредитного ліміту збігається із терміном дії картки - до грудня 2008 року. Із розрахунку заборгованості слідує, що банк змінив розмір фіксованої процентної ставки, що була визначена у анкеті-заяві від 25.12.2005р. Разом з тим, на виконання припису ч.1 ст.81 ЦПК України, позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованого збільшення розміру процентної ставки суду не надано, зокрема не надано позивачем повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки. За таких обставин, суд вважає, що позивач в односторонньому порядку збільшив розмір фіксованої процентної ставки.
Крім того, у анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, пенею та штрафами, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.12.2005 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, а також те, що вказані документи станом на 16.12.2005 року містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не є доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено також у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату неустойки (пені та штрафів) за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З огляду на вищевикладене відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді саме такий розмір процентної ставки, із якої виходив позивач обраховуючи заборгованість по процентах, а також відповідальність у вигляді пені та штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі в застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином слід відмовити повністю у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 15365,21 грн., стягнення пені в розмірі 13544,01 грн. та штрафів на загальну суму 1714,58 грн., через недоведеність вказаних вимог.
Доказів понесення судових витрат відповідачем суду не подано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 611, 623, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позовиних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, що виникла станом на 04.10.2018 року, за кредитним договором без номеру від 16.12.2005 року у розмірі 26006 (двадцять шість тисяч шість) гривень 28 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дати складення судового рішення. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд або безпосередньо до апеляційного суду.
Головуючий