Справа № 559/1472/21
Провадження № 1-кп/559/233/2021
20 жовтня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дубно кримінальне провадження №12021181040000168 відносно обвинуваченого
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого 126-1КК України
та угоду про визнання винуватості від 31 травня 2021 року, -
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 24 грудня 2020 близько 16 год. 00 хв., по місцю спільного проживання з потерпілою ОСОБА_6 , вчинив, щодо останньої психологічне насильство, під час якого шарпав за одяг та штовхав ОСОБА_6 .
Крім того, 19 квітня 2021 близько 14 год. 15 хв., ОСОБА_4 , по місцю спільного проживання з потерпілою ОСОБА_6 , вчинив, щодо останньої психологічне насильство, а саме: застосовував фізичне, психологічне насильство до потерпілої, що не завдало їй фізичного болю та не спричинило їй тілесних ушкоджень, за що відносно останнього було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та притягнено до відповідальності постановами Дубенського міськрайонного суду.
Продовжуючи вчиняти систематичне домашнє насильство, ОСОБА_4 20 травня 2021, близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи по місцю проживання, умисно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 фізичне та психологічне насильство, ображав її нецензурною лайкою, чинив психологічний тиск, шарпав за одяг, штовхав та погрожував фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань потерпілої.
31 травня 2021 року у даному кримінальному провадженні між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому, яке обвинувачений повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме у виді 150 годин громадських робіт
Розглядаючи в судовому засіданні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним, суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно зі ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження.
Крім цього, частиною першою статті 472 КПК України, передбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні наступних обставин, зокрема: сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки не виконання угоди.
Прокурор в судовому засіданні, зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 надала згоду на затвердження укладеної угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнаючи винність у вчиненому кримінальному правопорушенні в обсязі обвинувачення, повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання можливі для виконання.
З урахуванням доведеності вини у вчиненному кримінальному правопорушенні за ст. 126-1 КК України та її беззастережного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 та встановленні в ході судового розгляду пом'якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття, сприяння у розкритті злочину, особу обвинуваченого, який є не судимим відповідно до ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тому суд вбачає наявність фактичних підстав для затвердження укладеної угоди про визнання винуватості.
При цьому суд зазначає, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у вигляді покарання, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості від 31 травня 2021 року у кримінальному провадженні №12021181040000168, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим,, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Рівненського Апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1