Справа № 357/9276/20
2/357/4132/21
Категорія 69
13 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №2-15979/2003 з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 01.08.2003 року і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в ДВС. Однак відповідач належним чином не виконуєсвоїобов'язки по утриманню дитини. Тому позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліменті у розмірі 93 367 грн. 00 коп.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 20 січня 2021 року по справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повномуобсязі та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 93 367 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року заочне рішення від 20.01.2021 року у цивільній справі №357/9276/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, скасувати і призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Позивачка до суду не з'явилась, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повномуобсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про НОМЕР_1 .
Відповідач, відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2003 року по справі №2-15979/2003, повинен сплачувати на користьпозивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 01.08.2003 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів.
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у виглядісплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому Сімейним кодексом.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.
У зв'язку із несплатою аліментів у відповідача станом на 01.07.2020 року виникла заборгованість в сумі 93 367 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком по аліментам, наданою головним державним виконавцем Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко О.В.
Згідно наданого позивачкою розрахунку загальна сума пені за період з 01.01.2015 року по 01.07.2020 року становить 892 102,12 грн., однак, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 196 СК України, просить суд стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 93 367,00 грн., що не перевищує 100 відсотків заборгованості.
Відповідач заперечуючи проти розміру заборгованості вказував, що держаним виконавцем Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київськійобласті Михайленко О.В. при складанні довідки-розрахунку по аліментам від 13 липня 2020 року не було враховано всі платежі здійснені відповідачем протягом усього періоду.
Так, згідно довідки-розрахунку по аліментам від 12 серпня 2021 року №74699, складеного головним держаним виконавцем Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Михайленко О.В., заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01.04.2021 року (станом на день повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить 53 997,55 грн.
Як випливає з розрахунків заборгованості по аліментам, відповідач свої аліментні зобов'язання належним чином не виконував, аліменти на користь позивача виплачував частково з простроченням платежів.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.
Суд зауважує і на те, щозгідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання.
Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належноїповедінки.
Отже, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Саме така правова позиція 25.04.2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розглядіспорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що він відповідає вищевказаній правовій позиції.
Разом з тим, згідно розрахунку державного виконавця поданого відповідачем вбачається, що станом на 01.04.2021 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 53 997,55 грн., а тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів в розмірі53 997,55 грн, що не перевищує 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхилено їчастини вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 53 997 грн. 55 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель