Справа № 161/12827/21
Провадження № 2/161/3432/21
19 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Фурман Ю.В.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
19.07.2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що з 25.07.2014 року до 05.04.2016 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_3 . З 30.08.2019 року вони з відповідачем проживають окремо, а донька живе разом з нею. Зазначає, що після розірвання шлюбу та до 12.04.2021 року відповідач приймав участь у вихованні та утриманні дитини й щомісячно надавав кошти чи купував речі та товари необхідні для доньки орієнтовно на суму 12-15 тисяч гривень на місяць. Однак, з 12.04.2021 року відповідач почав нерегулярно допомагати в утриманні доньки. У свою чергу, вона витрачає на утримання доньки близько 8 тисяч гривень в місяць. Вказує, що вона має неофіційний мінливий дохід в сумі 3000 грн. на місяць. Відповідач здоровий, працездатний, інших утриманців немає, є фізичною особою - підприємцем та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Моторс Юкрейн». Також, відповідач володіє 1/2часткою квартири, яка набута ними до шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , часткою в квартирі за адресою АДРЕСА_2 . Крім того, йому належить на праві приватної власності автомобіль марки «ВMW», модель 740, 2017 року випуску, середньоринкова вартість якої становить 1 134 157,08 грн.Тобто, майновий стан та доходи відповідача дозволяють приймати участь у вихованні та утриманні дитини в тому ж обсязі, що був до 12.04.2021 року.Враховуючи наведене, просить суд стягувати із відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи із дня звернення із позовною заявою до суду та до досягнення дитиною повноліття.
До початку підготовчого засідання представник позивача подала до суду заяви з проханням слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач до початку підготовчого засідання також подав до суду заяву з проханням розгляд справи здійснювати без його участі, заявлені вимоги визнає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.07.2014 року по 05.04.2016 року. Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 10, 12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дитина - донька ОСОБА_4 . Дана обставина підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.11).
Зі змісту позову слідує, що сторони проживають окремо один від одного, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 .
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку участі відповідача в матеріальному утриманні їхньої спільної малолітньої дитини, тобто між ними існує спір з цього питання.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, на обліку у лікарів не перебуває, інших утриманців не має, є фізичною особою-підприємцем.
Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійних доходів не має.
Згідно консультативного висновку спеціаліста від 08.06.2021 року ОСОБА_3 встановлено діагноз пупкова кила, у зв'язку з чим рекомендовано заняття у басейні (а.с. 25).
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітньої дитини, наявність у платника аліментів на утриманні малолітньої дитини від іншого шлюбу, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягувати аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн., але не менше між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця та до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим, а також таким, що відповідає звичайним потребам малолітньої дитини.
При вирішенні позовних вимог, суд, у відповідності до вимог ст. 206 ЦПК України, бере до уваги визнання відповідачем позову та вважає, що таке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Із даною позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 19.07.2021 року (а.с. 1), отже саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
На підставі ст.ст. 84, 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 (сім тисяч) грн., але не менше між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19.07.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 : РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстраціїї: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 20 жовтня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук