Справа № 750/11945/20
Провадження № 1-кп/750/14/21
19 жовтня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020275010001188 від 19.09.2020, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Неданчичі, Ріпкинського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, дітей на утриманні не маючого, непрацюючого, раніше судимого: 06.03.2002 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 16.10.2002 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186, ст. 70,71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 24.10.2007 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі; 11.12.2007 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі; 01.11.2012 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.357, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 12.12.2012 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 14.03.2017 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 28.11.2016 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 395, ч. 2,3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 19.02.2018 Апеляційним судом Чернігівської області за ч. 2,3 ст. 185, ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 08.09.2020 звільненого з ДУ «Покровська ВК №17» у зв'язку із закінченням строку відбування покарання, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
18.09.2020, близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» за адресою вул. Рокосовського, буд. 14 у м. Чернігові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникнувши до службового приміщення вказаного магазину, зі службового столу, розташованого у зазначеному службовому приміщенні, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 8T Starscape Blue» 4 Gb RAM 64 Gb ROM вартістю 4226 грн. 24 коп., який належить ОСОБА_11 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення за пред'явленим обвинуваченням визнав частково та показав, що 18.09.2020 він зустрів свою дівчину, яка працює в магазині «АТБ», разом вони пішли до магазину «Автора», оскільки дівчині треба було купити косметику. Він ходив по магазину, роздивлявся товар. Побачив телефон, і у нього виник умисел його вкрасти. Він схватив телефон, виніс з магазину, а потім закопав його під деревом. Під час розгляду справи категорично заперечував, що це було проникнення до іншого приміщення, наполягаючи на тому, що приміщення, де на столі лежав телефон, це було продовження магазину, так як там були також полиці з коробками, в яких був товар. В подальшому вже пояснив суду, що, коли побачив у приміщенні комп'ютери, то зрозумів, що це не торгова зала магазину, а підсобне приміщення, але телефон вже був ним забраний зі столу.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим кваліфікації його дій, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями свідка, висновком експертизи, документами та речовими доказами.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала у суді, що подія трапилась у вересні минулого року. Вона працювала в магазині «Аврора. На зміні працюють три особи, вона в той день працювала на касі. Побачила, що інші працівники почали бігати по магазину і сказали, що у ОСОБА_13 пропав телефон. Потім подивились відеозаписи з камер. Зазначила, що в магазині мається окреме приміщення, воно є службовим. В приміщенні є стелажі, на яких стоїть товар, проте він весь без цінників, також знаходиться робоче місце адміністратора, є робочий стіл, комп'ютер. В дане приміщення здійснюється завезення нового товару, крім того, в ньому працівники магазину обідають. На вході у службове приміщення є двері, що відкриваються назовні, проте їх не закривають, бо приміщення дуже мале, тому мається штора. В цьому ж приміщенні є камери. Стверджує, що вивіска про те, що це службове приміщення, висить завжди. Який саме напис міститься на вивісці «службове приміщення» чи «стороннім вхід заборонено» не пам'ятає, оскільки це було давно і в даному магазині вона вже не працює.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами та процесуальними документами (рішеннями) на підтвердження правомірності отримання таких доказів, які були досліджені судом, а саме :
-витягом з ЄРДР щодо кримінального провадження №12020275010001188, згідно якого 19.09.2020 за заявою потерпілої ОСОБА_11 Чернігівським ВП ГУНП у Чернігівській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо вчинення кримінального правопорушення;
-заявою потерпілої ОСОБА_11 , зареєстрованої в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 18.09.2020 за №47242, згідно якої вона просить провести перевірку за фактом крадіжки невідомим чоловіком 18.09.2020 з підсобного приміщення за місцем її роботи в магазині «Аврора» належної їй мобільного телефону;
-рапортом інспектора чергового Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 18.09.2020, згідно якого 18.09.2020 від ОСОБА_11 отримано заяву про крадіжку мобільного телефону;
-постановами про визначення дізнавачів у кримінальному провадженні №12020275010001188;
-постановою про передачу матеріалів кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування від 18.11.2020;
-постановою Чернігівської місцевої прокуратури від 19.11.2020 про перекваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12020275010001188;
-постановою начальника СВ Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 19.11.2020 про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих та постановою про зміну групи прокурорів від 19.11.2020;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2020 за участі потерпілої ОСОБА_11 , згідно якого остання в присутності понятих, серед осіб на фотознімках впізнала особу ОСОБА_4 за загальними рисами обличчя;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2020 за участі свідка ОСОБА_12 , згідно якого остання в присутності понятих, серед осіб на фотознімках впізнала особу ОСОБА_4 за загальними рисами обличчя;
- відеозаписами з камер відео спостереження магазину «Аврора» за адресою м.Чернігів, вул.Рокосовського, 45, які знаходяться на диску, та які постановою слідчого від 23.11.2020 визнано доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження;
-заявою ОСОБА_12 про надання дозволу на проведення в приміщенні магазину огляду місця події від 28.11.2020 та протоколом огляду місця події від 28.11.2020 та фототаблицею до нього, згідно яких в присутності двох понятих та потерпілої ОСОБА_11 було проведено огляд приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі службового приміщення, вхід до якого відділений від торгової зали шторкою сірого кольору, в ньому є дві кімнати, в яких знаходяться камери відеоспостереження;
-заявою ОСОБА_12 про надання дозволу на проведення в приміщенні магазину слідчого експерименту від 30.11.2020, протоколом проведення слідчого експерименту від 30.11.2020 за участі підозрюваного ОСОБА_4 , та переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу, з яких слідує, що обвинувачений ОСОБА_4 на місці відтворив дії, обставини подій та розповів, що 18.09.2020 о 17 год 30 хв. перебував в магазині «Аврора» разом зі своєю співмешканкою, вона разом зайшли до торгової зали, роздивлялись товар, він помітив, що в службовій кімнаті на столі лежить телефон, переконавшись, що ніхто його не бачить та що в службовій кімнаті нікого немає, проник до цього приміщення та таємно викрав мобільний телефон, який сховав в рукав куртки та з яким вийшов з приміщення магазину;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 30.11.2020 за участі потерпілої ОСОБА_11 та переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу, з яких слідує, що потерпіла ОСОБА_11 на місці відтворила дії, обставини подій та розповіла про обставини зникнення її телефону;
- постановою про призначення судово-товарознавчої експертизи від 20.11.2020 та висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 26.11.2020 №5323/20-24, згідно з якою вартість мобільного телефону з урахуванням снозу станом на 18.09.2020 складає 4226 грн 24 коп.,
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29.12.2020, згідно якого ОСОБА_4 повідомленні підозру про вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Суд визнає ці докази достовірними, допустимими, а в сукупності - достатніми, та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
При цьому суд визнає безпідставними доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що ним не було вчинено проникнення до іншого приміщення, так як він це приміщення він вважав продовженням магазину, оскільки вони спростовуються показаннями свідка, протоколом проведення слідчого експерименту від 30.11.2020 за участі підозрюваного ОСОБА_4 , відеозаписами з камер відеоспостереження.
Проникнення як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності вільної можливості та права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час скоєння злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. Проникнути в приміщення, сховище або житло особа може за допомогою усунення перешкод, подолання опору людей, з допомогою обману, використання зручних обставин як то залишення приміщення, сховища чи житла незачиненим, без охорони. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення в житло, інше приміщення чи сховище» у складі кримінального правопорушення вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) та наявність в особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення (сховища, тощо) або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном (згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі за №569/1111/16-к).
В ході розгляду справи не було встановлено, що потерпіла як працівник магазину обвинуваченого до службового приміщення запрошувала або надала дозвіл зайти до нього.
Із відеозаписів з камер відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , які були переглянуті в судовому засіданні за участі учасників кримінального провадження, вбачається що ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині, знаходячись в торгівельній залі роздивлявся товар, потім побачивши вхід до іншого приміщення, роздивляється його, не заходячи до нього, згодом заходить до приміщення та виходить з нього. Через кілька секунд ОСОБА_4 , починає озиратися, дивитися, чи не бачать його інші особи, і знову заходить до приміщення, забирає телефон і швидко виходить з приміщення у торгівельну залу та покидає магазин. На даному відео також зафіксовано, що службове приміщення відгорожене від торгової зали шторою сірого кольору, обвинувачений, проходячи повз штору, чіпляє останню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч.3 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Відповідно до статті 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , є тяжким злочином.
З наданих у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, за медичною допомогою в диспансерне психіатричне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» не звертався, в диспансерне наркологічне відділення звертається з 22.08.2001 з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, до адміністративної відповідальності за інформацією Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області не притягувався, за місцем проживання за даними КП «ЖЕК-10» скарг на ОСОБА_4 не надходило.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину. Щире каяття, як обставина, що пом'якшує покарання, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи судом. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Однак, у матеріалах кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 відсутні дані на підтвердження того, що він поряд із відсутністю цивільного позову, намагався будь-яким чином відшкодувати потерпілій завдані збитки.
Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, відсутні
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 повторно кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній.
Із врахуванням усіх обставин кримінального провадження та зважаючи на всі відомості про особу обвинуваченого, який не має офіційних доходів та заробітків, офіційно не працевлаштований та не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні корисливі злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та протягом незначного часу після відбуття попереднього покарання, а саме через 10 днів, маючи не зняту та непогашену судимість, вчинив тяжкий злочин повторно, його вік, а також відсутність претензій з боку потерпілої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, що цілком відповідає тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, оскільки таке покарання за переконанням суду буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідатиме цілям покарання.
Підстав для застосування ст.69, 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Прокурор в судових дебатах заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою. З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, виконання процесуальних рішень у справі, з метою запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду в стадії виконання вироку, враховуючи наявність випадків не з'явлення обвинуваченого за викликами суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати в сумі 490 грн. 32 коп., пов'язані із залученням експертів, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
До набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів - до 16 грудня 2021 року, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», затримавши його негайно в залі судових засідань.
Початок відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду, тобто з 19 жовтня 2021 року.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-диск з відеозаписами з камер відео спостереження магазину «Аврора» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати в сумі 490 грн. 32 коп., пов'язані із залученням експерта, на користь держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після проголошення вироку копію направити потерпілій.
Суддя ОСОБА_1