Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/1312/21
провадження № 1-кп/650/179/21
19 жовтня 2021 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Олександрівка обвинувальний акт разом з угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12021231090000376 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Костромка Великоолександрівського району Херсонської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонерку, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 299 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 20 серпня 2021 року близько 18.00 години, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому мешкає ОСОБА_6 , умисно, з мотиву помсти за знищення власної домашньої птиці, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, в порушення статті 8 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України від 17 червня 1980 року, якою заборонено жорстоко поводитись із собаками, котами і хижими тваринами, безцільно знищувати їх, п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України ''Про захист тварин від жорстокого поводження”, яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи вбити, тобто умисно позбавити життя безпородного собаку на прізвисько «жулька», що віднесена до хребетних, яка належала сусідці, шляхом жорстокого поводження з твариною, тримаючи вказану собаку за задні лапи, нанесла вказаній собаці не менше трьох ударів металевою киркою по голові, незважаючи на зауваження ОСОБА_5 , яка просила припинити вказані дії, оскільки все це бачить її малолітній внук, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто усвідомлюючи, що вказані дії вона вчиняє у присутності малолітньої особи, спричинила згідно протоколу розтину трупу тварини від 28.08.2021 року, тварині на прізвисько «жулька» тілесні ушкодження у вигляді множинних крововиливів в області голови, від яких собака загинула на місці, після чого, ОСОБА_4 викинула собаку на землю поряд з вище вказаним домоволодінням.
Дії обвинуваченої кваліфіковано за частиною другою статті 299 КК України, як жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, якщо такі дії призвели до загибелі тварини, вчинені у присутності малолітнього.
30 вересня 2021 року між потерпілою та обвинуваченою укладено угоду про примирення у вказаному кримінальному проваджені.
Відповідно до змісту угоди між потерпілою та обвинуваченою досягнуто домовленість про те, що обвинувачена повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаюється у скоєному діянні, активно сприяла розкриттю даного злочину і зобов'язується: публічно вибачитися перед потерпілою у судовому засіданні.
Також сторони узгодили покарання для обвинуваченої за вчинений злочин у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням надавши їй іспитовий строк з покладенням на неї обов'язків згідно зі статтею 76 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно зі статтею 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а обставин, що обтяжують покарання останньої, згідно зі статтею 67 КК України не встановлено.
При цьому, обвинувачена підтвердила свою обізнаність щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України та наслідків її невиконання, передбачених статтею 476 КПК України.
На судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду, оскільки сторони дійшли згоди щодо винуватості обвинуваченої, а угода відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачена на судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення та пояснила, що таку угоду нею укладено добровільно, вона цілком розуміє своє право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання. Свою вину у вчиненні інкримінованого злочину вона визнає та розуміє, що до неї також будуть застосовані інші заходи у разі затвердження угоди. В судовому засіданні обвинувачена на виконання вимог угоди про примирення вибачилася перед потерпілою.
Потерпіла на судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення пояснивши, що її зміст відповідає її волі, угоду укладено добровільно, узгоджене для обвинуваченої покарання є справедливим та об'єктивним.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В даному випадку, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій, у відповідності до частини третьої статті 12 КК України є нетяжким, оскільки санкція частини другої статті 299 КК України, передбачає максимально можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
У відповідності до частини шостої статті 474 КПК України судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це вбачається із пояснень учасників, змісту угоди, обставин її укладення, матеріалів справи на підставі яких було складено обвинувальний акт.
Згідно з частиною п'ятою статті 474 КПК України судом з'ясовано в обвинуваченої, що вона цілком розуміє, що: має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
При цьому, у потерпілої з'ясовано, що вона цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Також судом перевірено угоду на предмет її відповідності вимогам КПК України та встановлено, що: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України; правова кваліфікація дій обвинуваченої є правильною; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним та сторони примирилися; взяті обвинуваченою на себе зобов'язання можуть бути виконані; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Крім того, обвинуваченій роз'яснено порядок виконання покарання у виді позбавлення волі, вирішення питання про речові докази в разі затвердження угоди.
Таким чином, зважаючи на те, що між потерпілою та обвинуваченою укладено угоду про примирення у відповідності до вимог кримінального законодавства, останню, з урахуванням визнання обвинуваченою свої вини у вчиненні інкримінованого злочину та узгодження покарання, яке відповідає санкції визначеній частиною другою статті 299 КК України, слід затвердити, як таку, що відповідає інтересам суспільства та містить умови для реального впливу на подальшу поведінку обвинуваченої з метою її виправлення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, питання про речові докази слід вирішити у відповідності до статті 100 КПК України. Цивільний позов заявлено не було.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Затвердити угоду про примирення від 30 вересня 2021 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченоюОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021231090000376.
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 299 Кримінального кодексу України і призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням надавши їй іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 зобов'язання: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - металеву кирку, яка знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів - знищити.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, потерпілій.
Суддя: ОСОБА_1