Справа № 201/5355/21
Провадження № 2-з/761/2121/2021
06 жовтня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
В жовтневий районний суд м. Дніпропетровська 288.05.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 року вищевказана заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій вказує себе як позивача, відповідачами: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, вказує, що позовна заява буде подано про захист прав споживача, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення , а саме:
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вказаній заяві просить забезпечити зазначений в майбутньому позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 17.02.2021 року №620/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тверській Інессі Володимирівні до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Заява мотивована тим, що між заявником та ОСОБА_2 21.05.2021 оку був укладений попередній договір оренди квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівно за реєстраційним номером 178. Згідно умова вам цього договору сторони дійшли згоди у строк до 25.05.2021 року укласти договір оренди квартири на умова, встановлених Попереднім договором, позивач мав виступити орендарем відповідної квартири, а ОСОБА_2 орендодавцем.
Так, заявник вказує, що згідно положення Попереднього договору сторони узгодили. що основний договір оренди квартири буде укладений та посвідчений нотаріально за місцезнаходженням приватного нотаріуса. У зв'язку з укладенням Попереднього договору, заявник сплатив на користь ОСОБА_3 завдаток, який в подальшому мав бути зарахований до сум орендних платежів, належних Заявнику.
24.05.2021 року сторони з'явились до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна для посвідчення договору оренди квартири, проте нотаріусом було повідомлено про неможливість вчинення правочину у зв'язку з анулюванням Нотаріусу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до наказу Міністерства юстиції України №620/5 від 17.022021 року, а саме згідно п. 3 наказу МЮУ% анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тверській Інессі Володимирівні.
У зв'язку із викладеним заявник вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, до ухвалення рішення судом по справі, за захистом яких він звернувся до суду з позовною заяву у майбутньому.
Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, враховуючи невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогам. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у цій справі, а тому заява ОСОБА_4 про забезпечення позову в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, задоволенню не підлягає.
За вказаних обставин, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: