Кримінальне провадження № 1-кс/760/9162/21
Справа № 760/27026/21
про скасування арешту майна
12 жовтня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника - ОСОБА_3 (ордер від 06.10.2021),
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.12.2019 у кримінальному провадженні № 12018100090000165 від 06.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
06.10.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.12.2019 у кримінальному провадженні № 12018100090000165 від 06.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтоване, зокрема, наступним:
«Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100090000165 від 06.01.2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2019 року (справа № 760/30766/19) було накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та на 3/8 квартири за адресою: АДРЕСА_2 (Копії: ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2019 р., свідоцтва про право на спадщин за законом ННР 832977 від 19.12.2018 р., витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54555247 від 19.12.2018 р., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 150265892 від 19.12.2018 р., свідоцтва про право на спадщин за законом ННР 832982 19.12.2018 р., витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54557144 від 19.12.2018 р., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 150281144 від 19.12.2018 р. додаються).
Арешт на майно накладено у відсутність власника майна ОСОБА_4 , а при накладенні арешту на майно не було визначено правових підстав для його застосування, в той час як будь-які законні підстави для застосування арешту нерухомого майна взагалі відсутні, оскільки ОСОБА_4 набула вищеперераховане майно на законних підставах у передбачений законом спосіб, а саме успадкувала за законом від рідної тітки ОСОБА_5 .
Звертаю увагу Суду, що ОСОБА_4 не була особою, відносно якої здійснювалось вищевказане кримінальне провадження.
29.09.2021 року Солом'янською окружною прокуратурою м. Києва винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018100090000165 від 06.01.2018 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення (Копія листа Солом'янської окружної прокуратури м. Києва № 10.59-39-9685-21 від 30.03.2021 р. додається).
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, Солом'янською окружною прокуратурою м. Києва не було вирішено питання про скасування арешту накладеного на майно ОСОБА_4 .
Внаслідок того, що кримінальне провадження закрито, а арешт з майна не знято, права ОСОБА_4 , як власниці майна, існуючим обтяженням майна продовжують порушуватись та набули ознак свавільного характеру. Так, ОСОБА_4 позбавлена права на мирне володіння, розпорядження та використання належним їй майном.
Також, у зв'язку з закриттям кримінального провадження № 12018100090000165 від 06.01.2018 року необхідність в арешті квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 3/8 квартири за адресою: АДРЕСА_2 відпала».
З огляду на наведене заявник звертає увагу на наявність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна в повному обсязі.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 06.10.2021 для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи та вимоги, викладені у клопотанні, просив його задовольнити, вказуючи, що подальша наявність обтяження майна ОСОБА_4 накладеного в рамках кримінального провадження № 12018100090000165 від 06.01.2018, яке 29.09.2021 закрите постановою Солом'янської окружної прокуратури міста Києва на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення буде істотно порушувати її права, як добросовісного набувача майна, на мирне володіння ним, розпорядження та використання.
До початку судового засідання до слідчого судді надійшло клопотання прокурора - процесуального керівника у провадженні, в якому він просить здійснити розгляд клопотання про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12018100090000165 від 06.01.2018 за відсутності прокурора, оскільки прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні задіяні в процесуальних діях у іншому кримінальному провадженні та не можуть з'явитись в судове засідання.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом ст. 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно з ч. 3 ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), за змістом якої питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.
Як передбачено ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як вбачається з долучених до клопотання документів, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2019 у справі № 760/30766/19 в рамках кримінального провадження № 12018100090000165 від 06.01.2018 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та на 3/8 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , із тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном (а.с. 17-19).
Матеріали справи свідчать, що 29.09.2021 Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018100090000165 від 06.01.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення (а.с. 16).
Таким чином, після закриття кримінального провадження будь-які законні підстави для арешту майна відпали, однак прокурором не виконано обов'язку щодо його скасування одночасно з прийняттям рішення про закриття кримінального провадження, що є втручанням у право власності особи, яке об'єктом охорони за ст. 1 Першого протоколу Конвенції.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що законні підстави для арешту вказаних об'єктів нерухомого майна відпали, отже клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 94, 98, 170-174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.12.2019 (справа № 760/30766/19, провадження № 1-кс/760/15245/19) у кримінальному провадженні № 12018100090000165 від 06.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, - задовольнити.
Скасувати арешт на квартири:
- АДРЕСА_3 ,
-а також на 3/8 квартири АДРЕСА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.12.2019 (справа № 760/30766/19, провадження № 1-кс/760/15245/19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1