Провадження № 1-кс/760/9324/21
Справа № 760/27604/21
18 жовтня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202105090002967 від 28.09.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на майно, подане в рамках кримінального провадження, що розслідується за ч. 1 ст. 358 КК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що відділом дізнання Солом'янського УП ГУ Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, в ході досудового розслідування встановлено, що 27.09.2021 року до Солом'янського УП надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 25.09.2021 року остання дізналась, що невстановлена особа підробила офіційний документ, а саме договір дарування на земельну ділянку (кадастровий номер:8000000000:69:188:0004).
В ході досудового розслідування, допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 показала, що земельна ділянка (кадастровий номер:8000000000:69:188:0004), розташована за адресою: АДРЕСА_1 дісталась їй у спадок згідно свідоцтва про праву на спадщину за заповітом серії НА 0050683 від 24 липня 1997 року. Згідно вищевказаного заповіту право власності на дану земельну ділянку та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці, поділено між нею та її матір'ю ОСОБА_5 у рівних долях. Також згідно акту на право власності на земельну ділянку, що зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі серії: КВ135009, вона та ОСОБА_5 , мають частки у спільній власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер:8000000000:69:188:0004).
Крім того, 25.09.2021 року ОСОБА_4 стало відомо, що декілька невідомих людей приходили та з метою купівлі цікавились земельною ділянкою. Згодом, того ж самого дня, на Інтернет сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було виявлено оголошення про те, що 21 вересня 2021 житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:188:0004 виставлено на продаж. Та відбувається процес реєстрації учасників аукціону. Сам аукціон відбудеться 21.10.2021 року.
Як пояснила під час допиту ОСОБА_5 , що ні вона, ні її мати, ніяких договорів дарування на вказану земельну ділянку та будинок нікому не давали та ніяких документів з приводу передачі права власності не підписували.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:69:188:0004, площею 0.1 га, та житловий будинок загальною площею 78.3 кв.м., житловою площею 28.8, кв.м., на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , на підставі договору дарування, земельної ділянки, серія та номер: 313, виданий 23.01.2008, видавник: ПН КМНО ОСОБА_7 . Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57355220 від 29.03.2021 18:54:22, приватний нотаріус ОСОБА_8 , Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
Також, з договору дарування жилого будинку серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 23.01.2008, видавник: ПН КМНО ОСОБА_7 встановлено, що підставою для внесення запису є Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57355220 від 29.03.2021 18:54:22, приватний нотаріус ОСОБА_8 , Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, житловий будинок, як об'єкт нерухомості, також на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .
Окрім цього, прокурор вказує, що в ході огляду Інтернет сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », встановлено, що 21.09.2021 року житловий будинок, загальною площею 78,3 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1000 га, КН: 8000000000:69:188:0004, за адресою: АДРЕСА_1 , виставлено на аукціон. Номер лоту: 494827, стартова ціна 1 688 840.00 грн., Гарантійний внесок: 84 442.00 грн., крок аукціону: 16 888.40 грн. Дата проведення аукціону: 21 жовтня 2021 о 09:00 год.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, у тому числі з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, прокурор просив розглянути подане клопотання про арешт майна без повідомлення власників майна, з метою забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе провести розгляд даного клопотання без повідомлення власників майна, за наведених прокурором підстав.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, проте 18.10.2021р. надіслав заяву, в якій підтримав доводи, викладені в клопотанні та просив розглядати клопотання у його відсутність. Відповідно до вимог ст. 172 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у його відсутність.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутись виключно прокурор.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
При цьому, згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судовим розглядом встановлено, що підрозділом дізнання Солом'янського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202105090002967 від 28.09.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Також, встановлено, що постановою дізнавача ВД Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий номер:8000000000:69:188:0004), що за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1202105090002967.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:69:188:0004, площею 0.1 га, та житловий будинок загальною площею 78.3 кв.м., житловою площею 28.8, кв.м., на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_6 . Заявником ОСОБА_4 надано також правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку.
Таким чином майно, на яке просить прокурор накласти арешт відповідає критеріям визначеним в статті 98 КПК України, а саме те, що майно є речовим доказом, та майном, щодо якого існує сукупність розумних підозр вважати, що воно є предметом злочину, що в сукупності слугує підставою для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення чи передачі майна.
Тому, з урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна.
Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що існує необхідність у накладенні арешту на майно, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя вважає, що арешт майна необхідно накласти у вигляді заборони відчужувати майно.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202105090002967 від 28.09.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт, у вигляді заборони відчуження, на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер:8000000000:69:188:0004).
В іншій частині клопотання відмовити.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий ОСОБА_1