Справа № 760/26893/20
Провадження № 3/760/2579/21
08 лютого 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в м. Києві ДПП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,
за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2020 року серії ГП №521352, ОСОБА_1 , 25.11.2020 року, о 10 год. 15 хв., в м. Києві по пр. В.Лобановського, 114, керуючи автобусом марки «Isuzu», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі №205 в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив п.п.9 п.10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та від нього не надходило клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП визначено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 44-3 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи наведені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, суд, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п.п.9 п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року (в редакції станом на момент вчинення правопорушення) перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
Таким чином, згідно ч.1. ст. 44-3 КУпАП, а також положень постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року, відповідальність за порушення вимог щодо заборони та обмежень щодо здійснення перевезень, може нести спеціальний суб'єкт, а саме: виключно суб'єкт господарювання - перевізник.
В силу ч.1, ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
На підставі викладеного вище вбачається, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, у контексті положень п.п. 9 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 (в редакції станом на момент вчинення правопорушення) суб'єктом господарювання є перевізник.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 працює водієм, інших доказів того, що він є перевізником суду не надано, а тому останній, не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 -3 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3 ч.1, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя О.В.Бурлака