Справа № 127/21881/21
Провадження № 2/127/3724/21
19 жовтня 2021 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом виконуючого обов'язків керівника Немирівської окружної прокуратури подану в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Брацлавської об'єднаної територіальної громади, про відшкодування майнової шкоди,
Виконувач обов'язків керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 03 лютого 2021 року о 14 год. 00 хв. на р. Південний Буг в районі Ладижинського водосховища поблизу с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області ОСОБА_1 здійснював вилов риби вудкою, в результаті чого виловив «плітку» 270 екземплярів, загальною вагою 12,5 кг, чим перевищив добову норму вилову риби на 9,5 кг, а саме риби плітка 167 екземплярів, про що щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №000179 від 03 лютого 2021 року. Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2021 року (справа №930/395/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Внаслідок неправомірних дій відповідача, рибному господарству заподіяно шкоду в сумі 14 195,00 грн. При цьому, Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області не вжито жодних заходів спрямованих на відшкодування шкоди, завданої рибному господарству, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Вищевикладене й стало підставою для звернення виконувача обов'язків керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль) із вимогою про стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 14 195,00 грн, а також судового збору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2021 року вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, а також залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Брацлавську об'єднану територіальну громаду.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Третя особа своїх пояснень не надала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що 03 лютого 2021 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 на р. Південний Буг в районі Ладижинського водосховища поблизу с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області здійснював вилов риби вудкою, в результаті чого виловив плітку 270 екземплярів, загальною вагою 12,5 кг, чим перевищив добову норму вилову риби на 9,5 кг, а саме риби виду плітка в кількості 167 екземплярів.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, накладено адміністративні стягнення у виді штрафу з конфіскацією знаряддя лову «зимової вудки», яка набрала законної сили 15.03.2021 (справа №930/395/21).
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно - правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із розрахунком матеріальної шкоди, здійсненими на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», розмір шкоди нанесеної ОСОБА_1 становить 14195,00 грн.
З інформації Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області від 11 червня 2021 року за №2-16-9/1232-21 слідує, що ОСОБА_1 пропонувалось добровільно відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 14 195,00 грн. Однак, в добровільному порядку шкоду не відшкодовано.
Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи матеріали справи не містять.
Згідно ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу.
Згідно ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 26 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
Відповідно до п. 4.6. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, одній особі дозволяється вилов не більше 3 кг риби за одну добу перебування на водоймі загального користування.
Згідно із ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В постанові Верховного Суду від 10.01.2019 (справа №541/307/17) зазначено, що громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Здійснивши аналіз абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області (Вінницький рибоохоронний патруль).
Вказаний орган відповідно до Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України від 10.01.2012 №26, та Положення про управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 №229, є повноважним органом на пред'явлення позовів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів.
Відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом які, за його твердженнями, усвідомлювали порушення інтересів держави та не вжили заходів, спрямованих на відшкодування шкоди внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору, про що повідомили прокурора відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); та зазначив, що цей позов спрямований на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання відшкодування заподіяної шкоди природньому середовищу, а також дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону.
З огляду на викладене та враховуючи те, що постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2021 року (справа №930/395/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП (яка набрала законної сили 15 березня 2021 року), особою завдано матеріальну шкоду в розмірі 14195,00 грн, відповідач добровільно шкоду не відшкодував, суд вважає, що є підстави для задоволення позову, пред'явленого в інтересах держави.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 12, 15, 16, 1166 ЦК України, ст. 2, 4, 10 - 13, 56, ч. 1 ст. 57, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ГУК у Він.обл./смт. Брацлав/24062100, код ЄДРПОУ 37979858, номер рахунку: UA828999980333169331000002820, банк отримувача: Казначейство України, код бюджетної кваліфікації доходів 24062100) шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, в розмірі 14 195,00 грн (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, рахунок ІВАN НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 41644588, місцезнаходження: м. Вінниця, пров. Селянський, 9,
Немирівська місцева прокуратура, місцезнаходження: м. Немирів Вінницької області, вул. Шевченка,23, код ЄДРПОУ 02909909.
Суддя: