19 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 540/774/19
адміністративне провадження № К/9901/35787/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 540/774/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень,
установив:
У квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просив визнати протиправним та скасувати:
- рішення відповідача № 0003341304 від 31 жовтня 2018 року про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 23080,12 грн по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 31 жовтня 2018 року № Ф-001321304 на суму 96128,57 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2018 року № 0011341304 по податку на додану вартість на загальну суму 79320,92 грн, з яких за основним платежем - 63456,73 грн, за штрафними санкціями - 15864,19 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2018 року № 0011321304 з військового збору на загальну суму 8308,61 грн, з яких за основним платежем - 6646,89 грн, за штрафними санкціями - 1661,72 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2018 року № 0011291304 по податку на доходи, фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 100196,01 грн, з яких за основним платежем - 80156,81 грн, за штрафними санкціями - 20039,20 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року, від 20 січня 2021 року та від 06 серпня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
29 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла вчетверте подана касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 540/774/19.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
У поданій вчетверте касаційній скарзі, як підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
У поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин.
Скаржник посилається на постанови Верховного Суду, у яких викладено правову позицію щодо відсутності реального характеру господарських операцій.
Водночас Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.
Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 540/774/19 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов