18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/13364/21
адміністративне провадження № К/9901/35768/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року в справі №640/13364/21 за позовом державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Державний реєстратор Гостомельської селищної ради Київської області ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року, відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
28 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга державного реєстратора ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року в справі №640/13364/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 КАС України та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на оскарження таких судових рішень у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тлумачення частини другої статті 328 КАС України у логічному взаємозв'язку із частиною першою статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:
1) забезпечення позову;
2) заміни заходу забезпечення позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
5) залишення позову (заяви) без розгляду;
6) закриття провадження у справі;
7) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
8) відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
9) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2020 року (справа № 753/22860/17), критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.
Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
При цьому, неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року (справа №914/1570/20) відступила від викладеної вище правової позиції у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.
Так, позивач просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа №753/22860/17) та від 18 травня 2021 року (справа №914/1570/20), Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, не може бути предметом касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не оскаржується в касаційному порядку, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року в справі №640/13364/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: С.А. Уханенко
В.Е. Мацедонська