18 жовтня 2021 року
Київ
справа №420/15949/21
адміністративне провадження №П/9901/409/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Президента України (вул. Банкова, 11, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ) до Президента України, в якій остання просить:
1) визнати протиправними дії відповідача з порушення Конституції України, Закону України «Про звернення громадян»;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача через ненадання відповіді в зазначений Законом України «Про звернення громадян» час;
3) зобов'язати відповідача надати відповідь позивачці у встановлений ООАС термін, який не має перевищувати 5 днів з дня отримання відповідної ухвали, через Суд по суті разом з повідомленням про причини , підстави порушення прав позивача, Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» і вибаченнями за вчинені моральні і матеріальні збитки;
4) стягнути з відповідача на користь позивачки за вчинення моральних переживань 2 млн. грн., за вчинення матеріальних збитків - 25 грн. (вартість послуг «Укрпошти», конверта, копію).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачкою всупереч пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, частини першої статті 266 КАС України Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
З позовної заяви вбачається, що позивачкою не сформульовано зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України, не вказано, які конкретно дії чи бездіяльність, на її думку, є протиправними, і не наведено обґрунтувань їх протиправності, не наведено обґрунтувань та розрахунку спричиненої моральної шкоди та матеріальних збитків, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернулася позивачка.
Вимоги позивачки не відповідають наведеним приписам норм процесуального права і позбавляють Верховний Суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачкою та відповідачем.
При цьому, абстрактні міркування позивачки, припущення з посиланням на норми чинного законодавства не можна вважати належним обґрунтуванням позовних вимог.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не зазначає, в чому полягає порушення її особистих прав, свобод та інтересів з боку відповідача в межах його повноважень та, відповідно, відсутнє правове обґрунтування позовних вимог у цій частині, що не узгоджується зі змістом позовних вимог і повноваженнями суду, наведеними в частині першій статті 5 і частині четвертій статті 266 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху.
При цьому, позивачці необхідно викласти обставини, якими вона обґрунтовує кожну зі своїх позовних вимог.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Однак, позивачкою не зазначено обгрунтованого розрахунку суми, що стягується.
У відповідності до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачка 30 червня 2021 року через «Укрпошту» надіслала до відповідача заяву (звернення) зі скаргами, пропозиціями щодо судової реформи (разом з додатками у письмовій формі). Натомість, позивачкою цих доказів до позовної заяви не додано, а тому позивачці необхідно долучити до позовної заяви копію відповідної заяви з доданими до неї матеріалами.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із позовної заяви, позивачкою не сплачено судовий збір, однак заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке ніяким чином не обгрунтовано.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору. Крім того законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Оскільки, позивачкою не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження її майнового стану, відсутні підстави для звільнення її від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
З огляду на те, що позовна заява містить 2 вимоги немайнового характеру та похідну від них, а також 1 вимогу майнового характеру - судовий збір за подання такого позову становить 11 816, 25 грн. (2270 грн х 0,4)х2 + (1000025 грн. х 1%).
Також, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України, з урахуванням положень статті 266 КАС України.
У зв'язку з наведеним та з урахуванням приписів частини першої статті 169 КАС України, Суд залишає позовну заяву без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків шляхом складання та подання нової позовної заяви за кількістю учасників справи із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); обгрунтованого розрахунку суми, що стягується; змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначенням та наданням доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема, копії заяви (звернення), на яку позивач посилається у позовній заяві разом з доданими до неї матеріалами; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав: документа про сплату судового збору, або подання обгрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору разом із доказами, що підтверджують таке звільнення.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 22, 133, 169, 171, 172, 248, 264, 266 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява буде повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська