18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 160/6819/19
адміністративне провадження № К/9901/35451/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника ГУ НП в Дніпропетровській області від 19 червня 2019 року № 2236 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 » щодо застосування до начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, Присяги працівника поліції, що виразилося у спричиненні громадянці ОСОБА_2 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП та вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП у Дніпропетровській області від 01 липня 2019 року № 213 о/с щодо звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення); поновити його на службі на посаді начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2019 року по дату винесення рішення судом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в позові відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУ НП в Дніпропетровській області від 19 червня 2019 року № 2236 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 01 липня 2019 року №213 о/с в частині звільнення начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області з 01 липня 2019 року. Стягнуто з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02 липня 2019 року по 16 червня 2020 року у розмірі 71 638,00 грн.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов. Визнано протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19 червня 2019 року №2236 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП майора поліції ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 01 липня 2019 року № 213 о/с в частині звільнення начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновити з 01 липня 2019 року ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області. Стягнуто з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02 липня 2019 року по 17 серпня 2021 року у розмірі 109299,12 грн, з якого підлягають утриманню відповідні збори та податки.
23 вересня 2021 року ГУ НП в Дніпропетровській області подало касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та поновлення його на посаді в органі поліції.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України виключними підставами для відкриття касаційного провадження є, зокрема, застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зокрема, зазначив незастосування висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 27 квітня 2021 року, ухваленій у цій справі, однак який висновок не застосовано і щодо якої норми його висловлено ГУ НП в Дніпропетровській області не зазначило. Водночас заявник послався на висновки Верховного Суду у справах №№ 800/547/17 та П/9901/87/18 щодо застосування Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Проте ГУ НП в Дніпропетровській області лише навело загальні цитати із судових рішень у зазначених справах, проте не навело норми права, застосування яких у подібних правовідносинах, викладено у постанові Верховного Суду.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів та незгоди з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу. У скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.
Тому, лише загальні посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко