18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 160/7940/19
адміністративне провадження № К/9901/37039/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі №160/7940/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1179665/42335319 від 03.06.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 31.03.2019, №1116860/42335319 від 22.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 28.02.2019, №1108901/42335319 від 18.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 28.02.2019, №1173533/42335319 від 28.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 07.03.2019, №1106829/42335319 від 15.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 20.02.2019, №1173535/42335319 від 28.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 31.03.2019; зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 31.03.2019, №10 від 28.02.2019, №7 від 28.02.2019, №5 від 07.03.2019, №5 від 20.02.2019 та №7 від 31.03.2019, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спарк-М», в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 позовні вимоги задоволено.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.08.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №160/7940/19.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 06.10.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з'ясовано наступні обставини.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.11.2019 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 20.02.2020 звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 23.06.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вдруге 26.01.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №160/7940/19.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів про сплату судового збору.
Зокрема, мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачу слід надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.
Отже, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без документа про сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без заявлення клопотання про поновлення пропущено строку з доданням до нього доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин пропуску такого строку.
Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що контролюючий орган раніше вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 09.09.2020, вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Відповідач наголошує, що на момент подання апеляційної скарги вперше останній виключно з поважних причин (відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з державного бюджету та недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору) був позбавлений можливості сплатити судовий збір, що призвело до її повернення заявнику. Також, в наведеному клопотанні апелянт порушив питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, з огляду на відсутність коштів, необхідних для його сплати.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.08.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.06.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації свого права та надання, крім іншого, обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини дійшов висновку, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані судом неповажними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, що в свою чергу зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державних органів, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Сторона, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційне оскарження судового рішення, повинна діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
В свою чергу, відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі й щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі й щодо сплати судового збору.
Суд наголосив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
А тому встановивши факт повторного звернення відповідача до суду апеляційної інстанції лише 26.01.2021, тобто після спливу визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення виключно з підстав наявності у особи права на повторне подання апеляційної скарги без врахування при цьому строку звернення, встановленого законом на апеляційне оскарження.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №160/7940/19.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі №160/7940/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова