19 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №520/13581/2020
адміністративне провадження № К/9901/19799/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 520/13581/20
за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє через представника - адвоката Харченка Костянтина Сергійовича, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Калиновського В.А., суддів: Кононенко З.О., Мінаєвої О.М.), -
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати незаконними та скасувати рішення Борівської селищної ради від 11.06.2020 № 33;
- стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4 900,00 грн.
Ухвалою від 26 квітня 2021 року Другий апеляційний адміністративний суд у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 520/13581/20 відмовив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 , який діє через представника - адвоката Харченка Костянтина Сергійовича, звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 520/13581/20 та ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4900,00 грн.
На думку скаржника, судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи та її прийнято з порушенням норм процесуального права. Так, скаржник вказує, що всупереч частині 11 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Другим апеляційним адміністративним судом зазначено, що стягнення з особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, а є фізичною особою (позивачем) витрат на професійну правничу допомогу адвоката на користь відповідача/третьої особи, не передбачено.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що третя особа - ОСОБА_2 , виступав на стороні відповідача, заперечував проти позову та підтримував позицію відповідача, тому у відповідності до частини 11 статті 139 КАС України понесені третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , повинні бути стягнуті на його користь зі сторони, яка зверталася з позовом - ОСОБА_1 .
Предметом оскарження є рішення про відмову у задоволенні заяви третьої особи на стороні відповідача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2021 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою від 14 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє через представника - адвоката Харченка К.С.
Справа надійшла до Верховного Суду 23 червня 2021 року.
Клопотань від учасників справи не надходило.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Зарченко К.С. звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд вирішити питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4900 (чотири тисячі дев'ятсот) гривень.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для прийняття додаткового рішення, оскільки відповідно до приписів частини 11 статті 139 КАС України, третя особа, яка заперечувала проти задоволення позовних вимог, має право на відшкодування судових витрат як відповідач - суб'єкт владних повноважень, а саме документально підтверджених витрат, пов'язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В той час, як стягнення з учасника справи, який не є суб'єктом владних повноважень, а є фізичною особою, витрат на професійну правничу допомогу адвоката на користь відповідача/третьої особи приписами КАС України не передбачено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив оскаржуване судове рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє через представника - адвоката Харченка Костянтина Сергійовича, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено ч. 3 ст. 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного зокрема у ч. 3 ст. 328 КАС України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
За приписами статті 132 КАС України законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов'язані з розглядом справи, як такі, що є різновидами судових витрат.
За частинами першою, другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до положень частини 11 статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
За правилами вказаної норми право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для того учасника справи, на стороні якого виступала така третя особа, та залежно від її позиції стосовно заявлених позовних вимог.
Подібна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.01.2020 у справі № 808/2832/17, від 27.05.2019 у справі № 821/410/17.
Разом з цим, аналогічний підхід висловлено, зокрема, в ухвалі від 08.07.2020 у справі № 810/3711/18.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , який є третьою особою у справі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, а отже, виступав на стороні відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з правомірністю застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 139 КАС України. Вказана норма передбачає відшкодування відповідачу суб'єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов'язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз та не передбачає відшкодування інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу адвоката, при ухваленні рішення на користь такого суб'єкта.
Враховуючи, що підставою для прийняття додаткового рішення заявник касаційної інстанції зазначив саме відмову судом апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у вигляді понесених витрат на правничу допомогу адвоката, які не підлягають розподілу за встановлених обставин справи, підстави для прийняття додаткового рішення відсутні.
Таким чином, вимога третьої особи про стягнення з позивача витрат на правову допомогу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Частиною другою статті 350 КАС України передбачено, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування чи зміни.
Керуючись статтями 132, 139, 252, 345, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє через представника - адвоката Харченка Костянтина Сергійовича, залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко