18 жовтня 2021 року
Київ
справа №826/17613/14
адміністративне провадження №К/9901/35485/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2021 року у справі №826/17613/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа: Міністерство юстиції України, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, третя особа: Міністерство юстиції України, в якому просив:
- скасувати наказ відповідача від 23 жовтня 2014 року №2522-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Головного управління кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Головного управління кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі, розрахованого відповідно до вимог частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, статті 27 Закону України "Про оплату праці", пунктів 2, 5, 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, а саме: середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 до 31 грудня 2020 року в сумі: 4 570 076,80 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу у 2021 році, виходячи із середньоденної заробітної плати позивача в розмірі: 12 866,96 грн до моменту винесення судом рішення у даній справі включно;
- зобов'язати відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2014 року №2522-ц;
- поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав на момент звільнення, а саме посаді начальника відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Головного управління кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: 2 735 690,30 грн (два мільйони сімсот тридцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто гривень тридцять копійок);
- зобов'язано Офіс Генерального прокурора надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року змінено в мотивувальній та резолютивній частині та викладено частини третю і четверту резолютивної частини в наступній редакції:
"Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Головного управління кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України з 24.10.2014 року. "
"Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 247 045,84 (один мільйон двісті сорок сім тисяч сорок п'ять) грн. 84 коп."
Частину 5 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року виключено.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року залишено без змін.
24 вересня 2021 року Офісом Генерального прокурора подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати.
Згідно з підпунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 мінімальної заробітної плати та не більше 3 мінімальних заробітних плат.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом в 2014 році та заявив одну немайнову вимогу та одну майнову вимогу.
Мінімальна заробітна плата на 01 січня 2014 року становила 1 218 грн 00 коп.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 974 грн 40 коп. ((1218,00х0,2)х200%=487,20 за немайнову вимогу); (1218,00х0,2х200%=487,20 за майнову вимогу)).
До касаційної скарги подано документ про сплату судового збору №4855 від 13 серпня 2021 року у сумі 438 грн 48 коп., тому скаржнику необхідно доплатити судовий збір у сумі 353 грн 92 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме надання документу про сплату судового збору.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції, тому відповідно до статтей169, 332, 330 КАС України скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2021 року у справі №826/17613/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа: Міністерство юстиції України, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов