79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.10 Справа№ 10/93
За позовом: Державного підприємства „Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро Інституту проблем міцності ім. Г. Писаренка Національної академії наук України”, м.Київ
до відповідача : ДТГО „Львівська залізниця” Відокремлений підрозділ „Служба матеріально-технічного постачання”, м.Львів
про стягнення 90 000 грн.00 коп.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
Від позивача : Бойко В.І.- директор підприємства ;
Від відповідача: Кречетова Л.І. -довіреність НЮ-33 від 01.01.2010р.;
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа №10/93 за позовом Державного підприємства „Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро Інституту проблем міцності ім. Г. Писаренка Національної академії наук України”, м.Київ до відповідача - ДТГО „Львівська залізниця” Відокремлений підрозділ „Служба матеріально-технічного постачання”, м.Львів про стягнення 90 000 грн.00 коп.
Ухвалою суду від 31.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2010р.
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримує повністю , просить позов задоволити.
Відповідач не заперечує проти наявності боргу в сумі 90 000 грн.00 коп. У відзиві на позовну заяву №НХ-1883 від 21.06.2010р. ДТГО „Львівська залізниця” зазначає, що належним Відповідачем у справі є ДТГО „Львівська залізниця”. Відокремлений підрозділ „Служба матеріально-технічного постачання” не є юридичною особою , тому не може бути Відповідачем відповідно до ст. 21 ГПК України.
Судом встановлено:
26.08.2009р. між Державним підприємством „Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро Інституту проблем міцності ім. Г. Писаренка Національної академії наук України”, м.Київ (Позивач) та ДТГО „Львівська залізниця” (Відповідач) було укладено Договір №Л/НХ-09352/НЮ .
Відповідно до п.1.1 даного Договору, Постачальник зобов”язується підготувати , провести навчання по експлуатації Товару та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити певний Товар , в асортименті та кількості відповідно до Специфікації №1 , що є Додатком №1 до даного Договору та є його невід”ємною частиною .
Вартість та номенклатуру установок для електроіскрового відновлення і зміцнення деталей Сторони погодили у Специфікації №1 , що є додатком до договору поставки.
На виконання умов Договору , Позивач виготовив Установку „Дискет 12М” у визначений строк і передав їх Відповідачу за накладною №120 від 21.09.2009р. та довіреністю серії ЯОЗ №200439 / 807 від 21.09.2009р., належно завірені копії яких долучено до матеріалів справи. Вартість зазначеної установки становить 90 000 грн. 00 коп.
Жодних зауважень та претензій щодо якості та кількості товару відповідач не заявляв.
Відповідно до п.6.1 Договору поставки Відповідач зобов”язаний оплатити вартість поставленого товару протягом 45 банківських днів.
Відповідач своє зобов”язання щодо оплати отриманого товару не виконав , що стало підставою для звернення з позов в суд про стягнення з Відповідача суми боргу за поставлений товар , яка складає 90 000 грн.00 коп.
Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі договору №Л/НХ-09352 /НЮ від 26.08.2009р. , в частині оплати за поставлений товар не виконано .
Відтак, в силу вищенаведених норм закону та договірних умов існують усі підстави для стягнення з Відповідача 90 000грн. 00 коп. основного боргу.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заперечення ДТГО „Львівська залізниця” про те, що належним Відповідачем у справі є ДТГО „Львівська залізниця” до уваги не береться, так як позов подано до ДТГО „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання”( м.Львів). У п.14 Договору зазначається, що Покупцем є ДТГО „Львівська залізниця” (м.Львів, вул. Гоголя, 1 ) , а платником -Відокремлений підрозділ „Служба матеріально-технічного постачання” ДТГО „Львівська залізниця” (ЄДРПОУ01103707).
Доказів проведення розрахунку з Позивачем за договором поставки Відповідач до матеріалів справи не долучив.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, ст. ГК України, ст.ст.11, 172, 509,530, 612, 625, 629, 655 ЦК України, ст. ст. 33,34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ДТГО „Львівська залізниця” Відокремлений підрозділ „Служба матеріально-технічного постачання”(79000, м.Львів, вул. Гоголя, 1 код ЄДРПОУ 01103707) на користь Державного підприємства „Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро Інституту проблем міцності ім. Г.С.Писаренка Національної академії наук України” (01014, м.Київ, вул. Тимірязєвська,2 код ЄДРПОУ 05417392) 90 000,00 грн. боргу, 900,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя