79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.10 Справа№ 10/92
За позовом: ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Львівської філії ПАТ „Брокбізнесбанк”, м.Львів
до відповідача: ПП „Корпорація „Синтеком”, м.Стрий
про стягнення 141 579 грн. 77 коп.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
Від позивача : Пастуховська Ж.П. - довіреність №96/03 від 26.05.2010р.;
Від відповідача: не з”явився;
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Львівської філії ПАТ „Брокбізнесбанк”, м.Львів до відповідача - ПП „Корпорація „Синтеком”, м.Стрий про стягнення 141 579 грн. 77 коп.
Ухвалою суду від 31.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4737409.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Спір розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
Судом встановлено:
04.12.2007 р. між Львівською філією ПАТ „Брокбізнесбанк”, м.Львів (Позивач) та ПП „Корпорація „Синтеком” , м.Стрий (Відповідач) укладено кредитний Договір №237/С .
Відповідно до п.1.1 Договору, Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення , строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі „Кредит”, на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається в сумі 121 600грн. 00 коп. , термін користування Кредитом до 03 грудня 2010 року, процента ставка за користування кредитом становить 18 процентів річних.
Кредит надається Позичальнику на наступні цілі : придбання екскаватора ОК RН6.
Додатковим договором №1 від 31 травня 2008 року відсоткова ставка була підвищена до 20% річних, додатковим договором №2 від 01.08.2008р. відсоткова ставка підвищена до 22 %, додатковим договором №3 від 10.10.2008р. відсоткова ставка підвищена до 26%.
29 серпня 2008 року , в забезпечення виконання зобов”язання за вищевказаним кредитним договором між банком та ПП „Корпорація „Синтеком” , укладений Договір застави , відповідно до якого Заставодавець (Відповідач) надав Заставодержателю (Позивач) в заставу належний йому на праві власності екскаватор марки ОК RН6, реєстраційний номер Т 3839 ЛВ, що належав ПП „Корпорація „Синтеком” на праві власності, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ЛВ №0114 від 22 липня 2008 року.
Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору -повернення кредиту здійснюється на позичковий рахунок, відкритий банком Позичальнику, в строки, передбачені графіком, який є невід”ємною частиною цього договору.
Як вбачається із матеріалів справи і стверджується представником Позивача в засіданні суду , умови кредитного договору Відповідачем не виконуються.
Листом №216 від 18 лютого 2009 року Позивач повідомив Відповідача про дострокове припинення дії кредитного договору у відповідності до п.6.1 Кредитного договору № 237/С, а листами №543 від 08.04.2009 р. та № 753 від 14.05.2009р. Позивач підтвердив свої наміри та попередив Відповідача про те, що достроково припиняє дію кредитного договору і вимагає повного погашення заборгованості.
У відповідності до п.7.1 Договору№237/С, у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п.1.1.3 цього Договору , від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно Розрахунку Позивача, станом на 26.05.2010р. заборгованість за Кредитним договором становить 141 579 грн. 77 коп. , з них: 83 600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 29 376 грн. 81 коп. -заборгованості по відсотках, 18 932 грн. 99 коп. пеня за несплату кредиту, 9 669 грн. 97 коп. пеня за несплату відсотків .
Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислу- хавши пояснення представника Позивача , прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, між сторонами було укладено кредитний договір № 237/С, згідно якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 121 600 грн. 00 коп. терміном до 03 грудня 2010 року , а Відповідач зобов”язався повернути надані кошти та сплатити плату в розмірі 18,0% річних .
Згідно ст.1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.
Частина 1 ст. 548 ЦК України встановлює , що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В п.7.1 Договору№237/С сторони встановили сплату неустойки в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п.1.1.3 цього Договору , від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Як вбачається із розрахунку ціни позову, Позивач нарахував Відповідачу неустойку у розмірі 28 602 грн. 96 коп. . з них - 18 932 грн. 99 коп. пеня за несплату кредиту та 9 669 грн. 97 коп. пеня за несплату відсотків .
Таким чином, виходячи з вищенаведених норм закону та договірних умов, існують усі правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 141 579 грн. 77 коп. , з них: 83 600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 29 376 грн. 81 коп. -заборгованості по відсотках, 18 932 грн. 99 коп. пеня за несплату кредиту, 9 669 грн. 97 коп. пеня за несплату відсотків .
Доказів повернення кредитних коштів та відсотків по ньому Відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49ГПК України слід віднести на Відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11,509, 530,546,548 ,1048,1054 ЦК України, ст. ст. 34, 43, 49, 75,82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Корпорація „Синтеком” (82400, м.Стрий, вул. Січових Стрільців, 22/28 ЄДРПОУ 30727930) на користь ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Львівської філії ПАТ „Брокбізнесбанк” (79000, м.Львів, вул. Дм.Вітовського, 35-а ЄДРПОУ 20823382) 83600 грн. 00 коп. суми непогашеного кредиту, 29 376 грн. 81 коп. процентів за користування кредитними коштами, 28 602 грн. 96 коп. пені, 1415 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя