79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.10 Справа№ 10/97
За позовом: ТзОВ „Велес ЛТД”, с.Біла Тернопільський район Тернопільська область
до відповідача: ПП „Техбудкомплект”, м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 16133 грн. 00 коп.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
Від позивача: Грицюк О.В. -довіреність №45 від 21.06.2010р.;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Велес ЛТД”, с.Біла Тернопільський район Тернопільська область до відповідача - ПП „Техбудкомплект”, м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 16133 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 31.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2010р.
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4590342.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних в справі матеріалах.
Судом встановлено:
21 липня 2009 року між ТзОВ „Велес ЛТД” (Позивач) та ПП „Техбудкомплект” (Відповідач) укладено Договір №15 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом .
Відповідно до п.3.1 Договору, на кожне перевезення оформляється транспортна заявка , яка визначає умови виконання кожного окремого перевезення.
Згідно умов Заявки , ТзОВ „Велес ЛТД” виступає як „Перевізник”, а ПП „Техбудкомплект” -як „Замовник”. Перевізник зобов”язується доставити довірений їй
Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання
вантажу (вантажоодержувачеві) , а Замовник зобов”язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
На виконання умов Договору-заявки№02 від 12.02.2010р. та Договору -заявки № 03 від 17.02.2010р., Відповідачу були надані послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м.Миколаїв-м.Краків автомобілями Сканія ВО1937АІ, н/п ВО6383ХХ та ДАФ ВО7587АК, н/п ВО4673ХХ. Вартість одного перевезення згідно заявки становить 7800,00 грн. , загальна сума 15600 грн. 00 коп.
Факт надання транспортних послуг підтверджується рахунком -фактурою №СФ-0000050 від 19.02.2010р., рахунком фактурою № СФ-0000037 від 15.02.2010р. , а також Актом №РН-000042 здачі-прийняття робіт від 20.02.2010р. та Актом № РН-0000047 здачі-прийняття робіт від 26.02.2010р. Акти здачі-прийняття робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств ( належно завірені копії долучені до матеріалів справи) .
Згідно п.15 заявок, повна оплата за надані послуги проводиться протягом 14 днів після вигрузки автомобіля .
Рахунки та Акти здачі-прийняття робіт надіслані на адресу Відповідача, про що свідчать долучені до позову повідомлення про вручення поштового відправлення (отримані Відповідачем 02 березня та 12 березня 2010 року), проте оплату останній так і не здійснив.
Претензію Позивача від 19 квітня 2010року Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
У відповідності до п.6.3.7 Договору, за несвоєчасну оплату в строки, встановлені в п.5.2 даного договору, Замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний прострочений день платежу, але не більше суми фрахту за перевезення.
Відповідно до розрахунку Позивача, розмір нарахованої ним пені за період з 13.03.2010р. по 11.05.2010р. становить 533 грн. 00 коп.
Суд,заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов”язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі , яка має права на одержання вантажу (одержувачеві) , а відправник зобов”язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п.1 ст.909 ЦК України).
Відповідно до п.1 ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу , пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі , що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовоми актами.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору №15 та Заявок на здійснення перевезень Позивач -ТзОВ „Велес ЛТД” надав Відповідачу- ПП „Техбудкомплект” транспортні послуги на загальну суму 15600грн.00 коп. Проте, Відповідач не розрахувався за надані послуги протягом 14 днів після вигрузки автомобіля, як це передбачено п. 15 Заявки, і заборгував Позивачу 15600 грн. 00 коп.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.
Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.
У п. 6.3.7 Договору сторони встановили, що за порушення строків оплати Покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення.
Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.
Як вбачається із розрахунку ціни позову, Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача пеню за період з 13.03.2010р. по 11.05.2010р. у розмірі 533 грн. 00 коп.
Таким чином, згідно вищенаведених нормативних положень та договірних умов , існують усі підстави для стягнення з Відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов”язань щодо оплати наданих транспортних послуг в розмірі 15600 грн. 00 коп. основного боргу та 533 грн. 00 коп. пені , нарахованої відповідно п.6.3.7 Договору №15.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, Відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення розрахунку з Позивачем згідно з договором№15 від 21.07.2009р.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.5 ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.193,231,232 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 546, 909, 916 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Техбудкомплект” (79031, м.Львів, вул. Я.Гашека, 17/52 і.к. 32800526) на користь ТзОВ „Велес ЛТД” ( 47707, Тернопільська область Тернопільський район с.Біла , вул. Сагайдачного, 2-Б і.к. 21158774) 15600грн . 00 коп. основного боргу, 533 грн. 00 коп. пені, 161 грн. 33 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя