ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 жовтня 2021 року м. Київ №640/30742/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд»
доКиївського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просило:
- визнати протиправними дії Управління щодо складання постанов про застосування адміністративно - господарського штрафу від 22 вересня 2020 року №220289, №220290 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд»;
- визнати протиправними та скасувати постанови Управління про застосування адміністративно - господарського штрафу від 22 вересня 2020 року №220289, №220290.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність оскаржуваних постанов, виходячи з того, що автомобілі, які стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов, у власності, користуванні або розпорядженні не перебували, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18 грудня 2020 року №899, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа №640/30742/20, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач послався на те, що під час перевірки був виявлений факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, тому дії посадових осіб при проведенні рейдової перевірки були здійснені з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанов Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року, №879 від 27 червня 2009 року, а відтак спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.
В той же час, представник відповідача наголосив на тому, що водіями, які здійснювали керування автомобілями, що стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов, надано договір оренди транспортних засобів, укладений між власником таких транспортних засобів ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд», а тому саме останнє є належним суб'єктом, який повинен нести відповідальність за виявлені порушення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до направлення на перевірку №011628 від 27 липня 2020 року на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422, співробітниками управління Укртрансбезпеки зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та DAF, номерний знак НОМЕР_2 , які використовуються позивачем на підставі договору оренди, який був наданий водіями під час перевірки.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 11,73 т. при нормативно допустимому - 11 т.
Таким чином, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами управління Укртрансбезпеки складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 30 липня 2020 року.
На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №038641 від 30 липня 2020 року.
В той же час, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 11,55 т. при нормативно допустимому -11т.
Таким чином, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами управління Укртрансбезпеки складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 30 липня 2020 року.
На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №038769 від 30 липня 2020 року.
Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, про що свідчить Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відповідно до пункту 11 Порядку №879.
В подальшому, повідомленням від 17 вересня 2020 року (0308300692391) позивача викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22 вересня 2020 року, 21 вересня 2020 року - повідомлення отримано позивачем.
Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» виконувало вантажні перевезення з навантаженням на одиночну вісь 11,73 т. при нормативно допустимому - 11 т, з перевищення параметрів від 5- 10% заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 8500 гри., з навантаженням на одиночну вісь 11,55 т при нормативно допустимому - 11 т, з перевищення параметрів від 5-10% заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртраснбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 8500 грн., у зв'язку з чим прийнято оскаржувані постанови від 22 вересня 2020 року №220289, №220290.
Позивач з правомірністю вказаних постанов не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).
Відповідно до пункту 1 Постанови №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26 червня 2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.
В силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Постанови № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
За змістом статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року №2862-ІV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Також положеннями пункту 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з пунктами 16-18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Судом встановлено, що 06 серпня 2020 під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів, згідно з направленням на рейдову перевірку №011628 від 27 липня 2020 року, посадовими особами Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» на підставі договору оренди транспортних засобів укладеного між ОСОБА_1 , власницею (орендодавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд», як наймач, під час якого виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених ПДР України, а саме навантаження на одиночну вісь склало 11,73 т. при нормативно допустимому - 11 т. та навантаження на одиночну вісь склало 11,55 т. при нормативно допустимому -11т.
Відповідно до порядку 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №228340, №228247 від 20 липня 2020 року, акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №038769, №038641 від 30 липня 2020 року.
В акті зафіксовано порушення навантаження на строєні осі вантажного автомобіля, яке становить 11,73т. та 11,55 т., що перевищує на 10% встановлену норму. Водночас документи, передбачені частиною четвертою статті 48 Закону №2344-ІІІ (дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів) у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.
В силу приписів абзацу 16 частини першої статті 60 Закону №2344 за відсутність в автомобільного перевізника вищевказаних документів, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак суд доходить висновку, що відповідач правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства виніс постанови №220289 та №220290 від 22 вересня 2020 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн. кожна, а разом 17000,00 грн.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Як на підставу для задоволення позовних вимог, позивач звертає увагу на відсутність у власності, розпорядженні або користуванні транспортних засобів DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Втім, суд критично оцінює наведені доводи позивача, адже відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копію договору оренди транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_1 , орендодавець, (власниця транспортних засобів) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд», як наймачем.
А тому, суд погоджується з позицією відповідача, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» є тим суб'єктом, що повинно відповідати за виявленні правопорушення, оскільки транспортні засоби на час виявлення порушення використовувались у господарській діяльності саме позивача.
На підставі викладеного, враховуючи виявлений під час перевірки факт перевищення транспортними засобами позивача, які перебували у користуванні на підставі договору оренди, нормативних габаритних (вагових) параметрів та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, суд вважає, що постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №220289 та №220290 від 22 вересня 2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн. кожна по суті є правомірними і достатніх підстав для визнання їх протиправними не встановлено.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).
Відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain» статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» належить відмовити повністю.
Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Старс Трейд» - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко