ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 жовтня 2021 року м. Київ № 640/8139/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІМАНІЯ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШІМАНІЯ» (далі - позивач та/або ТОВ «СУШІМАНІЯ») з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач та/або ДАБІ України) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРАЗІЯ» (далі - третя особа та/або ТОВ «ЕВРАЗІЯ») та просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №73/19/10/26-3/2304/02/5 від 23.04.2019.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесена Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №73/19/10/26-3/2304/02/5 від 23.04.2019 протиправно. ТОВ «СУШІМАНІЯ» вважає, що не допускало жодних порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Заклад громадського харчування «Євразія» на вул. Льва Толстого/Володимирська, б. 11/61, літ. А у Голосіївському районі м. Києві».
Представником відповідача відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, ухвалу суду від 19.08.2019 та позовні матеріали отримано представником Державної архітектурно-будівельної інспекції України Худенко О.Л. в приміщенні суду 26.06.2019.
Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги наведене суд вирішує спір по суті за наявним у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: «Заклад громадського харчування «Євразія» на вул. Льва Толстого/Володимирська, б. 11/61, літ. А у Голосіївському районі м. Києві», на наслідком якої складено акт б/н від 10.04.2019 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, під час перевірки виконання гр. ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 на об'єкті: «Заклад громадського харчування «Євразія» на вул. Льва Толстого/Володимирська, б. 11/61, літ. А у Голосіївському районі м. Києві» встановлено, що вимоги зазначеного вище припису не виконано, а саме: нежитлові приміщення вказаного закладу харчування продовжують експлуатуватися без прийняття об'єкта в експлуатацію у встановленому порядку. Також не знесено самочинно збудовану прибудову до вище зазначеного закладу громадського харчування та не демонтовано вентиляційні канали покладені по фасаду будівлі, які влаштовані від закладу громадського харчування «Євразія» на вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61 літ. А у Голосіївському районі м. Києві.
Також ТОВ «Євразія» та ТОВ «СУШІМАНІЯ», які є орендарем та суборендарем зазначених вище нежитлових приміщень згідно договору не виконано вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019, а саме: продовжують експлуатувати нежитлові приміщення закладу громадського харчування «Євразія» на вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61, літ. А у Голосіївському районі м. Києва.
Окремо зазначено, що ТОВ «Євразія» та ТОВ «СУШІМАНІЯ» протягом року за допущені правопорушення було піддано стягненню передбаченому Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (постанови: від 28.02.2019 №30/19/10/26-11/2802/02/5 та від 28.02.2019 №31/19/10/26-12/2802/02/5).
Вказане, за висновками акту перевірки, є порушенням підпункту «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Тут і надалі висновки акту перевірки.
Позивач не погодився із висновками акту перевірки та вказав, що є суборендарем приміщення згідно договору суборенди, укладеного з ТОВ «Євразія». Прибудова, що підлягає зносу не належить до орендованої площі та не експлуатується ТОВ «СУШІМАНІЯ». ТОВ «СУШІМАНІЯ» не є суб'єктом відповідальності оскільки не є ані замовником будівництва, ані забудовником, ані власником прибудови.
Надалі Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н від 10.04.2019.
Окрім цього, постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 23.04.2019 №73/19/10/26-3/2304/02/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановлено визнати винним Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШІМАНІЯ» у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» із застосуванням частини 9 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у розмірі 57 630,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШІМАНІЯ» категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI регламентовано, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із частиною 2 статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За правилами частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.
Між тим, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Пунктами 5, 7 Порядку №553 встановлено наступне.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно із пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Разом з цим, згідно із пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, серед іншого у формі позапланових перевірок, зокрема, з метою перевірки виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №208/94-ВР дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті вчиненні суб'єктом містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що до позивача застосовано штраф за порушення вимог підпункту «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI, а саме за не виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н.
У відповідності до частини 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд акцентує увагу на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШІМАНІЯ» не заперечувало обставин прийняття відповідачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н. Також позивач не заперечував щодо змісту зафіксовано порушення в акті перевірки.
Натомість у позовній заяві ТОВ «СУШІМАНІЯ» посилається на відсутність обставин допущення ним порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, усунення якого вимагає орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із частиною 2 статті 72 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Аналіз матеріалів справи дає суду підстави дійти до однозначного висновку, що до предмету доказування в межах даної адміністративної справи не входить дослідження наявності чи відсутності порушення ТОВ «СУШІМАНІЯ» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а входить перевірка обставин виконання/не виконання останнім вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н.
Суд відмічає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували обставини виконання ТОВ «СУШІМАНІЯ» вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н.
Також згідно відомості Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про оскарження та/або скасування в судовому порядку припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н відсутні.
З урахуванням наведеного, станом на час вирішення спору по суті склад правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР є підтвердженим. Поряд з цим, всі доводи позивача, як підстави протиправності прийнятого відповідачем рішення суд відхиляє із мотивів, які наведені вище.
Що ж стосується обставин наявності чи відсутності повторності порушення ТОВ «СУШІМАНІЯ» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та підстав для застосування відповідачем штрафу у подвійному розмірі суд зверне увагу на наступне.
Так, як слідує з акту перевірки ТОВ «СУШІМАНІЯ» протягом року за допущені правопорушення було піддано стягненню передбаченому Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (постанови: від 28.02.2019 №30/19/10/26-11/2802/02/5 та від 28.02.2019 №31/19/10/26-12/2802/02/5).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №640/11786/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІМАНІЯ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Евразия» про визнання протиправною та скасування постанови повернуто. Відомості щодо оскарження та/або скасування наведеної ухвали в судовому порядку відсутні.
Отже, підсумовуючи наведене суд вважає підтвердженими обставини, передбачені частиною 2 статті 9 Закону №208/94-ВР в частині суми застосованого відповідачем до позивача штрафу.
Разом з цим додаткового суд вважає за необхідне вказати про наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 у справі №640/1502/19 визнано протиправним та скасовано припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28.11.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.
В свою чергу, перевірка обставин виконання позивачем припису департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28.11.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил були предметом проведення позапланового заходу на підставі направлення від 28.01.2019 №б/н, за наслідком проведення якого відповідачем і було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н. Не виконання останнього, в свою чергу і стало підставою для прийняття спірного рішення в межах даної адміністративної справи.
Як вже було зазначено судом вище, відомості про оскарження ТОВ «СУШІМАНІЯ» припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н відсутні.
Варто наголосити, що суд позбавлений можливості здійснити вихід за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н, адже в такому випадку матиме місце зміна предмету і підстав позовної заяви.
Суд роз'яснює, що ТОВ «СУШІМАНІЯ» не позбавлено можливості звернутися до суду із вимогами про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.02.2019 №б/н та, у випадку скасування останнього, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини в даній адміністративній справі.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішенням критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу зумовлює відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СУШІМАНІЯ» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, б. 11/61, літера А, код ЄДРПОУ 36884069) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда