ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
19 жовтня 2021 року справа №640/18971/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 03 листопада 2020 року і 18 червня 2021 року №930010814989 про перерахунок пенсії позивачу, яким незаконно було зменшено загальний процент розрахунку пенсії від заробітку (62 166,66) до 60 відсотків та обмежено виплату максимальним розміром; 2) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку призначеної пенсії позивачу з 13 грудня 2019 року відповідно до вимог статті 501 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент виникнення права на отримання пенсії) та статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків від сум усіх складових заробітку, зазначених у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1460зп від 20 липня 2020 року та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії; 3) зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу призначену за вислугу років пенсію, починаючи з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20 липня 2020 року №21-1460зп, без обмеження пенсії максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач під час перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року протиправно зменшив розмір його пенсії з 90% від суми місячної заробітної плати до 60% від суми місячної заробітної плати та обмежив розмір пенсії максимальним розміром, що порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 12 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/18971/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою від 10 серпня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва, враховуючи описку в позовних вимогах, прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що з урахуванням рішення Другого Сенату Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 та рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, частини другої статті 152 Конституції України позивачу з 01 квітня 2020 року здійснений перерахунок пенсій прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01 квітня 2020 року на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 26 березня 2020 року; статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати позивача та з урахуванням максимального розміру, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, таким чином, при перерахунку пенсії з 01 квітня 2020 року згідно наданої позивачем довідки від 20 липня 2020 року №21-1460зп розмір пенсії позивача станом на день звернення із обмеженням становить 17 690,00 грн.
Крім того, відповідач звертає увагу, що позивач просить зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити призначену за вислугу років пенсію, починаючи з 13 грудня 2019 року, виходячи з 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20 липня 2020 року №21-1460зп та зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року по справі №640/9996/21 відкрито спрощене позовне провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому позивач просить зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити призначену за вислугу років пенсію, починаючи з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 11 листопада 2020 року №21-1801зп.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому повторно обґрунтував позовні вимоги.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з червня 2007 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку про заробітну плату, що підтверджується розпискою -повідомленням
У відповідь на звернення позивача, яке надійшло на Веб-портал Пенсійного фонду України №ВЕБ-26002-Ф-С-20-072719 та зареєстроване в Головному управлінні від 10 грудня 2020 року №31676/Н-2600-20 відповідач листом від 06 січня 2021 року №2600-0204-8/2065 повідомив позивача, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, частини другої статті 152 Конституції України перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01 квітня 2020 року на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 26 березня 2020 року.
Відповідач також зазначив, що статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, таким чином, при перерахунку пенсії з 01 квітня 2020 року згідно наданої довідки від 20 липня 2020 року №21-1460зп розмір пенсії позивача станом на день звернення становить 17 690,00 грн.
Відповідно до роздруківок про перерахунок пенсії відповідно до рішення від 03 листопада 2020 року та від 18червня 2021 року №930010814989 загальний процент розрахунку пенсії за 28 років 06 місяців 01 день страхового стажу становить 60 відсотків; пенсія обмежена максимальним розміром та з 01 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року виплачується в розмірі 16 380,00 грн., з 01липня 2020 року по 30 листопада 2020 року - в розмірі 17 120,00 грн., з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року - в розмірі 17 690,00 грн., з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2021 року - в розмірі 18 540,00 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною дванадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
В подальшому Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501 Закону.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІ знов внесено зміни до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, а саме частиною 15 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру».
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ до статті 501 цього Закону неодноразово вносились зміни.
Водночас, нова редакція статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІ.
Відповідно до частин другої та третьої статті 22, частини першої статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з червня 2007 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати.
Як вже зазначив суд, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, зміна розміру пенсії з 90% до 60% сум чинної заробітної плати, що відбулася після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Наведене також слідує з буквального тлумачення приписів законів, якими вносились зміни до максимального відсоткового розміру пенсії, оскільки як норми статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, так і норми нового Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ (з урахуванням змін) встановлювали розмір відсоткового значення пенсії для її призначення, а не для перерахунку.
Тому зменшення пенсії позивача до 60% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, на час прийняття спірних рішень відповідачем, на думку суду, є протиправним та таким, що звужує право позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеного чинним на момент її призначення законодавством.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а, від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17, від 31 липня 2019 року у справі № 569/4150/16-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно зменшив розмір пенсії позивачу під час її перерахунку до 60% від суми місячного заробітку.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 501 Закону «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, згідно із якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
В контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Таким чином, враховуючи, що позивачу пенсія за вислугу років призначена в червні 2007 року, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішень відповідача від 03 листопада 2020 року та від 18 червня 2021 року №930010814989 про перерахунок пенсії позивачу, якими незаконно зменшений загальний процент розрахунку пенсії від заробітку до 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та обмежено виплату максимальним розміром.
Щодо дати здійснення перерахунку пенсії позивача в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки від 20 липня 2020 року №21-1460зп, виданої Офісом Генерального прокурора, та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає таке.
Як вже зазначив суд, Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ та Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ внесено зміни, зокрема:
- частину вісімнадцяту статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнята постанова від №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням рішення Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, суд дійшов висновку, що з 13 вересня 2019 року позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі Постанови №657.
Як встановив суд, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії від 30 жовтня 2020 року, до якої долучив довідку про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора.
В матеріалах справи міститься копія довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видана Офісом Генерального прокурора 20 липня 2020 року №21-1460зп ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019 та від 26 березня 2020 року №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26 березня 2020 року за відповідною (прирівняною) посадою слідчого в ОВС становить 62 166,66 грн.
Отже, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача, що враховується для перерахунку пенсій встановлений за нормами чинними на 26 березня 2020 року.
Рішенням Конституційного Суду від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 26 березня 2020 року розмір заробітної плати прокурора визначається виключно Законом України «Про прокуратуру», тобто змінилися розміри заробітної плати (грошового забезпечення) прокурорів, які до 26 березня 2020 року визначалися в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а з 26 березня 2020 року визначені на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Як вже зазначив суд, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України та не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки, виданої Офісом Генерального прокурора від 20 липня 2020 року №21-1460зп, саме, з 01 квітня 2020 року.
Право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року позивач мав би на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними до 13 грудня 2019 року або на 13 грудня 2019 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20 липня 2020 року №21-1460зп, виходячи з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, без обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити з 01 квітня 2020 року призначену позивачу пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на підставі зазначеної довідки, без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Отже, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03 листопада 2020 року і 18 червня 2021 року №930010814989 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , якими незаконно зменшений загальний процент розрахунку пенсії від заробітку до 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та розмір пенсії обмежений максимальним розміром.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20 липня 2020 року №21-1460зп, виходячи з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, без обмеження пенсії максимальним розміром.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити з 01 квітня 2020 року призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20 липня 2020 року №21-1460зп, без обмеження пенсії максимальним розміром, з виплатою різниці між фактично отриманою ОСОБА_1 та перерахованою сумою пенсії.
5. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко