ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 жовтня 2021 року справа №640/2917/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання Головного управління Національної поліції у м. Києві про залишення позову без розгляду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції у м. Києві
провизнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ Нацполіції), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09 червня 2020 року №300 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві» в частині притягнення оперуповноваженого відділу боротьби з майновими злочинами в державному секторі та шахрайством управління карного розшуку ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Ухвалою від 11 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/2917/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить поновити строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідач подав клопотання, у якому вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду та просив залишити позов без розгляду.
Розглянувши вказані клопотання, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина п'ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач зазначає, що спірний наказ отримав на запит його представника 01 лютого 2021 року, а пропуск строку звернення до суду зумовлений наявністю обставин, які не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що у період з 11 березня 2020 року по 27 липня 2020 року утримувався в Київському СІЗО, а з 27 липня 2020 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідач обґрунтовує клопотання про залишення позову без розгляду тим, що представнику позивача було відомо про наявність спірного наказу під час розгляду адміністративної справи №640/20813/20, в межах якої оскаржувався наказ про звільнення.
Також, відповідач зазначає, що витяг із спірного наказу направлявся начальнику слідчого ізолятора із приміткою «для ознайомлення Івана Сторожука» супровідним листом, на підтвердження чого надав копію вказаного супровідного листа.
Згідно із статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини; статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, у Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вручення позивачу копії оскаржуваного наказу, чи ознайомлення з його змістом до 01 лютого 2021 року.
Доводи відповідача про те, що представник позивача дізнався про існування оскаржуваного наказу під час розгляду адміністративної справи №640/20813/20 є припущенням, оскільки не підтверджуються належними доказами.
Виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, враховуючи обставини, які стали причиною пропуску звернення до суду, а також з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до адміністративного суду є поважними, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строк звернення до адміністративного суду із позовом до ГУ Нацполіції про визнання протиправним та скасування наказу, відмовивши відповідачу у клопотанні про залишення позову без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу.
3. Відмовити Головному управлінню Національної поліції у м. Києві у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.А. Кузьменко