ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/29116/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи
Державного підприємства «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ»
до Головного управління ДПС у м. Києві
Державної податкової служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві по не внесенню інформації щодо Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно Рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2016 № 185/26-59-12-25 та рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському р-ні м. Києва від 25.08.2016 року №94/26-59-12-25.
- Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві внести Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
- Зобов'язати Державну податкову службу України забезпечити внесення Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
У п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас згідно з п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок у Постанові від 11.10.2019 №640/20468/18.
Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Як слідує з додатків до позовної заяви позивач оскаржує Рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2016 № 185/26-59-12-25 та рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському р-ні м. Києва від 25.08.2016 року №94/26-59-12-25, відповідно до яких 03.03.2021 року відповідач прийняв повідомлення про відмову у прийнятті звітності.
Таким чином, судом установлено, що позивач пропустив строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом та не подав заяву про поновлення строку звернення до суду з вказаною позовною заявою разом з доказами поважності причин його пропуску або вмотивованих письмових пояснень щодо своєчасності звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Вказані недоліки, з урахуванням положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з вказаною позовною заявою разом з доказами поважності причин його пропуску або вмотивованих письмових пояснень щодо своєчасності звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Також суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривень.
Позивачем у позовній заяві заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру відтак з урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом становить 4540,00 гривень.
Разом з тим, при поданні адміністративного позову позивачем надано докази на підтвердження сплати судового збору розмірі 2270,00 грн. Відтак, з урахуванням сплаченої суми судового збору, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Державного підприємства «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Качур