ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28605/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:
- Визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7.ЄДРПОУ: 22886300), оформлену листом від 03.09.2021 року № 051/044/М-1960-14 , в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 та 2021 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
- Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7,ЄДРПОУ: 22886300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 та 2021 рік. як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 08.10.2021.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так предметом даного спору є питання виплати позивачу щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 - 2021 роки.
Натомість до суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 08.10.2021.
Тобто, до суду з даним позовом позивач звернувся поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки такий строк на звернення до суду:
щодо вимог про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік закінчився 05.11.2020.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання, в якому просить суд на підставі частини. 2 ст. 122 КАС України поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки відповідачем здійснюється триваюче правопорушення.
На думку позивача, вчинення відповідачем триваючого правопорушення не може вважатися пропуском строку на звернення до суду.
При цьому, під триваючим правопорушенням розуміється проступок, пов'язаний із тривалим невиконанням обов'язків за невиконання якого передбачена нормами КУпАП адміністративна відповідальність. В той же час, виявити триваюче правопорушення може тільки компетентний орган, шляхом проведення контролюючих перевірок.
Отже, з вищевказаного вбачається, що триваючим правопорушенням є виявлений органом державної влади проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач мав можливість вжити своєчасних заходів щодо захисту свого порушеного права в межах встановленого Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористався такою за відсутності поважних причин.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В той же час, суд вважає вказане клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 рік, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки суд звертає увагу позивача на те, що, у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів та до 30 вересня відповідного року в якому невиплачена така допомога або виплачена у неповному розмірі звернутися до органів соціального за її виплатою (доплатою) (ст. 17-1 Закону). Натомість у разі відмови у такій доплаті особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав, у строк передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17, в яких відносини є подібними по відношенню до даної категорії справ.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів звернення позивача до відповідача до 30 вересня 2020 років щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги за 2020 роки у належному розмірі.
Більш того, матеріали позовної заяви не містить жодних доказів неможливості звернення позивача до відповідача до 30 вересня 2020 року щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у належному розмірі, а також відсутні належні неможливості звернення позивача до суду у шестимісячний строк, з моменту коли позивачу було відомо або мало бути відомо про порушення своїх прав у 2020 році.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу зазначити поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо невиплати йому щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 рік та надана докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в цій частині.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо невиплати йому щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 рік та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя І.А. Качур