18 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/9328/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 10368,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку в сумі 10368,13 грн. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
18.08.2021 ухвалою суду позовна заява призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, проте повернута Укрпоштою за відсутністю адресата за вказаною адресою.
Пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України передбачено, що день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, ухвала суду від 18.08.2021 вважається врученою відповідачу.
У пункті 10 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ФОП ОСОБА_1 з 05.01.2015 зареєстрований як фізична особа-підприємцем, що підтверджується інформаційною довідкою, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником єдиного податку (а.с.8-9).
Станом на 05.05.2021 відповідач має податковий борг на суму 10368,13 грн по єдиному податку з фізичних осіб.
ФОП ОСОБА_1 самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.01.2015 року №250715000362. Відповідно до змісту зазначеної заяви платником податків самостійно обрано ставку єдиного податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати та віднесено себе до 2 групи платників єдиного податку.
Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
В порушення п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 фактично авансові внески з єдиного податку починаючи з липня 2020 року по квітень 2021 року не сплачував, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 10368,13 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
За приписами підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Так, відповідно до підпункту 14.1.175 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
ГУ ДПС у Чернігівській області направлено відповідачу податкову вимогу форми “Ф” від 22.10.2020 №1766-13 на загальну суму 3836,56 грн, яка вручена адресату 30.10.2020 (а.с.5).
Проте, доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним грошовим зобов'язанням відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки податкова вимога форми “Ф” від 22.10.2020 №1766-13 на даний час не відкликана та не скасована, є належною і достатньою передумовою для звернення контролюючого органу за стягненням податкового боргу, як це передбачено пунктом 95.2 статті 95 ПК України.
За таких обставин можна дійти висновку, що за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань у розмірі 10368,13 грн.
Положеннями підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За приписами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
При цьому відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 10368,13 (десять тисяч триста шістдесят вісім гривень 13 копійок) гривень для погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб на р/р UA148999980314000699000025669; отримувач -ГУК у Черніг.обл/тг м.Ічня/18050400, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко