про залишення позову без розгляду
19 жовтня 2021 р. м. Чернівці справа №824/1079/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Маренича І.В., суддів Брезіної Т.М., Левицького В.К. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила: визнати недостовірними заперечення Пенсійного фонду України від 20.07.2016 року, вх.№4680/16; визнати відсутньою обставину застосування у січні та лютому 2016 року спрощеної системи оподаткування та єдиного податку; визнати протиправними дії Пенсійного фонду України виражені у поширенні недостовірної інформації про застосування у січні та лютому 2016 року спрощеної системи оподаткування та єдиного податку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року відкрито провадження по справі № 824/1079/16-а (головуючий суддя Дембіцький П.Д.).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Мареничу І.В., у зв'язку із відставкою судді Дембіцького П.Д.
Ухвалою суду від 08.09.2021 р. справу №824/1079/16-а прийнято до свого провадження, поновлено провадження в адміністративній справі, вирішено, що розгляд справи відбудеться за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2021 року о 15 год. 00 хв.
Копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року та повістку про виклик надіслано позивачу за адресою вказаною в позовній заяві ( АДРЕСА_1 ).
У судове засідання, призначене на 20.09.2021 року, позивач не з'явилися, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправлення, яке повернуто до суду з відміткою “інші причини”. Іншої адреси позивачем не зазначалося. Відтак, з урахуванням приписів ч. 11 ст. 126 та п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, на переконання суду, ухвала суду від 08.09.2021 року та повістка про виклик вважаються врученими позивачу належним чином.
У судове засідання, призначене на 18.10.2021 року, позивач повторно не з'явилися, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправлення, яке повернуто до суду з відміткою “інші причини”. Іншої адреси позивачем не зазначалося. Відтак, з урахуванням приписів ч. 11 ст. 126 КАС України, на переконання суду, повістка про виклик вважається врученою позивачу належним чином.
Всі процесуальні документи направлялись на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 .
З інформації по справі розміщеній на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/ видно, що вказана справа призначалася до судового розгляду на 20.09.2021 року та 18.10.2021 року.
Заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутністю позивача, а також інформації про наявність поважної причини неявки в судове засідання, до суду не надходило.
Представник відповідача у судові засідання призначені 20.09.2021 року та 18.10.2021 року не прибув, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 1, 9 ст. 205 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, а також положення ст. ст. 126, 131, 194, 205, 251 КАС України, суд вважає, що повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин, не є перешкодою для розгляду справи в судовому засіданні у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч. 1, 2 ст. 124 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно зі ст. 128 КАС України в разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Приписами ч. 1 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
За матеріалами справи судом встановлено, що у судові засідання, призначені на 20.09.2021 року та 18.10.2021 року позивач не прибув, причини неприбуття не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить матеріали справи.
Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Загальнообов'язкові процесуальні правила ст. 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання двічі не прибув, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення “Де Жуфр де ла Прадель проти Франції”, пункт 28 рішення “Станєв проти Болгарії”). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного, суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі № 9901/949/18.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання на 20.09.2021 року та 18.10.2021 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44, 124, 126, 131, 205, 240, 248, 251 та 256 КАС України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, - залишити без розгляду.
2. Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Головуючий суддя І.В. Маренич
Судді Т.М. Брезіна
В.К. Левицький