79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.06.10 Справа№ 30/75
за позовом: ТзОВ «Дез-Біо-Львів», м.Львів
до відповідача: ТзОВ «Радехів-цукор», с.Павлів, Радехівський р-н
про стягнення 44 610,66 грн.
Суддя Н.В.Мороз
Представники:
від позивача - Качмар І.О.
від відповідача - н/з
Суть спору:
Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Дез-Біо-Львів», м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-цукор», с.Павлів, Радехівський район про стягнення 44 610,66 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.06.2010р.
01.06.2010р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав конкретизований розрахунок позовних вимог, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовні й заяві та пояснив, що заборгованість яка виникла за неналежне виконання відповідачем господарського зобов”язання становить 44 610,66 грн.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з»явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК УКраїни.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
28.09.2006р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір №19/06 про виконання робіт із санітарної обробки.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно п. 1.1. договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт із санітарної обробки порожніх вагонів та контейнерів, призначених для перевезення продовольчої сировини та харчових продуктів.
Відповідно до п.2.2.3 договору замовник зобов»язується своєчасно оплатити вартість робіт виконавцю по узгоджених розцінках та по факту підписання акту виконаних робіт за фактичну кількість вагонів.
Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання умов вищезазначеного договору позивач (виконавець) провів санітарну обробку об»єктів, що підлягають завантаженню, відповідно до замовлення, що підтверджується актами здачі-приймання робіт ( в матеріалах справи), проте відповідач оплату за надані послуги не провів, а відтак заборгованість за період з 08.11.2008р. по 16.03.3010р. становить 33853,00 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків, підписаним сторонами.
Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.5.2 договору, за прострочення строків виконання робіт, відповідач зобов»язаний сплатити позивачу пеню, яка відповідно до поданого розрахунку становить 3460,93 грн. і підлягає стягненню.
Крім того, у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора 3% річних від простроченої суми, що становить 1309,32 грн. та інфляційні нарахування в сумі 5982,41 грн., згідно поданого розрахунку.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 598, 625, 837 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст.32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-цукор», Радехівський район. с.Павлів, пр. Юності, 39 (р/р 2600612984 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 32656212) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дез-Біо-Львів», м.Львів, вул. Шептицьких,43 (р/р 26001211863 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 30823854) - 33853,00 грн. основного боргу, 1309,32 грн. -3% річних, 5982,41 грн. інфляційних нарахувань, 3460,93 грн. пені, 446,10 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя