18 жовтня 2021 року справа № 580/4743/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Тальнівської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправними дії Тальнівської міської ради Черкаської області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
- зобов'язати Тальнівську міську раду Черкаської області повторно розглянути клопотання позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
- зобов'язати Тальнівську міську раду Черкаської області прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання Тальнівську міську раду Черкаської області подати у встановлений судом строк - не більше 90 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, оскільки положення Земельного кодексу України містять вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, які у вказаних правовідносинах відсутні.
Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечив, оскільки земельна ділянка, частину якої бажає позивач отримати у власність перебуває в оренді, тому з метою збереження надходжень до бюджету громади від орендної плати за землі комунальної власності, до завершення терміну оренди землі позивачеві було правомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства..
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, представник ОСОБА_1 звернувся звернувся до Тальнівської міської ради із заявою (вх. №4782 від 11.05.2021) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
Відповідач рішенням від 28.05.2021 №10/8-32.2 відмовив позивачу у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до прийнятого колегіального рішення з метою недопущення втрат до бюджету.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 64 Конституції України проголошує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1, 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Таким чином, особи, які бажають отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, подають зазначений вище пакет документів.
Із матеріалів справи судом встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся до Тальнівської міської ради із заявою (вх. №4782 від 11.05.2021) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, на виконання вимог Земельного кодексу України до якого було надано: 1) копію паспорта та ідентифікаційного коду; 2) копію посвідчення УБД; 3) довідку про не використане право від 30.10.2020 №31-23-0320-810/170-20; 4) графічні матеріали про бажане місце розташування земельної ділянки; 5) копію заяви ТОВ «Благодатне» від 27.10.2020 серія НМК 937927; 6) копію додаткової угоди до договору оренди землі; 7) копію інформаційної довідки; 8) копію Витягу із ДЗК про земельну ділянку; 9) копію схеми поділу земельної ділянки; 10) витяг з ЄДРПОУ на ТОВ «Благодатне»; 11) копію довіреності від 01.06.2020 серія НОІ 491057; копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_2 .
Однак, у ч. 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зокрема, надати дозвіл або надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Судом встановлено, відповідач рішенням від 28.05.2021 №10/8-32.2 відмовив позивачу у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до прийнятого колегіального рішення з метою недопущення втрат до бюджету.
Таким чином, відповідач оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства не з підстав, які зазначені в абзац 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 28.05.2021 №10/8-32.2 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, згідно вказаних норм, питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №4782 від 11.05.2021) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову в наданні, тому позов цій частині позовних вимог підлягає до часткового задоволення.
В силу положень частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує, що рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, встановлюють порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково задовольнити.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, то суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання, тому у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тальнівської міської ради від 28.05.2021 №10/8-32.2 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
Зобов'язати Тальнівську міську раду (вул.. Соборна, 30 б, м. Тальне, Черкаська обл., код ЄДРПОУ 36566327) повторно розглянути заяву (вх. №4782 від 11.05.2021) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, яка розташована на території Тальнівської міської територіальної громади, в адмінмежах Романівської сільської ради, за межами населеного пункту Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, які зазначену у цьому рішенні.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко