01 жовтня 2021 року справа № 580/4707/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Глийової В. Г.,
представника позивача - Дречевського М.А. (за самопредставництвом),
представника відповідача - Атаманенко Т. В. (за посадою),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Паланської сільської ради до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання незаконними та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Паланська сільська рада (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області в якому просить:
- визнати незаконними дії відповідача щодо сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету Уманської міської територіальної громади;
- зобов'язати відповідача здійснювати сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету Паланської сільської територіальної громади в порядку, передбаченому Бюджетним та Податковим кодексами України, та повернути до бюджету Паланської сільської територіальної громади сплачені в 2021 році до бюджету Уманської міської територіальної громади суми утриманого податку на доходи фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач перебуваючи територіально на земельних ділянках позивача, всупереч вимогам Податкового кодексу України сплачує кошти до бюджету іншої територіальної громади.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши 02.08.2021 до суду відзив на позовну заяву в якому вказано, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою та не є суб'єктом господарювання, в зв'язку з цим, положення частини восьмої статті 45 бюджетного кодексу України, пункту 10.13 порядку обліку платників податків і зборів на неї не поширюються. Вказано, що працівники військової частини НОМЕР_1 та члени їх сімей є мешканцями Уманської міської територіальної громади та користуються послугами установ та закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, фізичної культури та житлово-комунікаційної інфраструктури цієї громади. На підставі цього Уманська міська рада надіслала лист командиру військової частини НОМЕР_1 з проханням переховувати ПДФО до бюджету Уманської міської територіальної громади. У зв'язку з чим командуванням військової частини прийнято рішення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за своїм місцезнаходженням - до бюджету Уманської міської територіальної громади. За вказаних обставин вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.
12.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача є необґрунтованими. Вважає, що відповідач має сплачувати податки на доходи фізичних осіб до бюджету Паланської сільської ради, оскільки останнім не спростовано зміну місця дислокації до іншої територіальної громади.
Ухвалою від 18.08.2021 вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснювати сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету Уманської міської територіальної громади.
Усною ухвалою суду від 19.08.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Усною ухвалою суду від 23.09.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 09 год 00 хв 01 жовтня 2021 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представника позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Паланська сільська рада є органом місцевого самоврядування в Уманському районі Черкаської області.
В адміністративних межах Паланської сільської ради за межами населеного пункту знаходяться земельні ділянки за кадастровими номерами 7124386100:03:000:1862, 7124386100:03:000:1863, 7124386100:03:000:1864, 7124386100:03:000:1865 з цільовим призначенням - для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; вид використання - під розміщення існуючого військового містечка №1, №2, №4, що підтверджується витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Згідно відомостей технічних документацій, виготовлених товариством з обмеженою відповідальністю “Експертцентр”, земельні ділянки, які виносяться в натуру (на місцевість) для постійної діяльності Збройних Сил України під розміщення військових містечок №1, №2, №4 військової частини НОМЕР_1 знаходяться в адміністративних межах Паланської сільської ради за межами населеного пункту.
Відповідно до довідки про рух коштів за 01.01.2020 по 31.12.2020 військовою частиною НОМЕР_1 до бюджету Паланської сільської ради сплачено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 1214598, 52 грн.
З листа Паланської сільської ради від 20.04.2021 №02-10/887 вбачається, що у січні-березні 2021 року відповідач сплачено до бюджету Паланської сільської територіальної громади 2074, 4 грн ПДФО (в т. ч. 1803, 00 тис грн податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами та 271, 4 тис грн податку, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати), що на 1029, 0 тис грн менше надходжень до відповідного періоду минулого року.
Згідно листа Черкаської регіональної філії Державне підприємство “Національні інформаційні системи” урочища “військове містечко №1 військової частини НОМЕР_1 ”, “військове містечко № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 ”, “військове містечко № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 ”, “військове містечко № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 ” знаходяться в адміністративних межах Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області.
Листом від 02.04.2021 №02-10/799 Паланська сілька рада просила командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 надати пояснення щодо причин зменшення сплачених військовою частиною НОМЕР_1 податку на доходи фізичних осіб до бюджету територіальної громади у 2021 році.
Листом від 16.04.2021 №1588/39/571 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що її місцезнаходженням є: АДРЕСА_1 . Вказано, що оскільки військова частина НОМЕР_1 не є бюджетною установою та не була суб'єктом господарювання, положення частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України, пункту 10.13 Порядку обліку платників податків на неї не поширюються, а тому сплата частини ПДФО до бюджету Уманської територіальної громади не суперечить вказаним нормам.
У листі від 24.05.2021 №1314/16/5-520 військова частина НОМЕР_5 Міністерства оборони України на звернення Паланської сільської ради від 30.04.2021 №02-10/1013 повідомила, що оскільки працівники військової частини НОМЕР_1 та члени їх сімей є мешканцями Уманської міської територіальної громади та користуються послугами установ та закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, фізичної культури та житлово-комунікаційної інфраструктури громади, Уманська міська рада надіслала лист командиру військової частини НОМЕР_1 з проханням перераховувати ПДФО до бюджету Уманської міської територіальної громади. У відповідь на лист Уманської міської ради командуванням військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення щодо перерахування ПДФО до бюджету Уманської міської територіальної громади. При цьому повідомлено про зміну поштової адреси на м. Умань Черкаської області.
Вважаючи протиправною сплату коштів відповідачем до бюджету Уманської міської територіальної громади, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Органи місцевого самоврядування відповідно до ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Статтею 142 Конституції України та статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Платниками податків згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Податковим агентом, як передбачено п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету визначено статтею 168 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 168.4.1. пункту 168.4. якої податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Підпунктом 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Відповідно до абзаців 1 і 2 частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Як встановлено судом в ході розгляду справи та підтверджується витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельні ділянки за кадастровими номерами 7124386100:03:000:1862, 7124386100:03:000:1863, 7124386100:03:000:1864, 7124386100:03:000:1865 знаходяться в адміністративних межах Паланської сільської ради за межами населеного пункту з цільовим призначенням - для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; вид використання - під розміщення існуючого військового містечка №1, №2, №4.
Згідно відомостей технічних документацій, виготовлених товариством з обмеженою відповідальністю “Експертцентр”, земельні ділянки, які виносяться в натуру (на місцевість) для постійної діяльності Збройних Сил України під розміщення військових містечок №1, №2, №4 військової частини НОМЕР_1 знаходяться в адміністративних межах Паланської сільської ради за межами населеного пункту.
Вказана обставина сторонами визнається, належних та допустимих доказів на її спростування відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів того, що майно військової частини НОМЕР_1 знаходиться за адресою: м. Умань Черкаської області.
У період січня-травня 2021 року відповідачем до бюджету Паланської сільської територіальної громади сплачено податки не в повному обсязі, а саме на 1029, 00 тис. грн менше надходжень до відповідного періоду минулого року, що підтверджується наявними в матеріалах справи транзакціями.
Листом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2021 №1588/39/571 позивача повідомлено, що з лютого 2021 року утримані суми податку на доходи фізичних осіб сплачуються до бюджету Уманської міської ради. В ході розгляду справи відповідач підтвердив факт зміни сплати податків на доходи фізичних осіб до Уманської територіальної громади.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідач залишається територіально на земельних ділянках Паланської сільської ради та всупереч вимогам Податкового кодексу України сплачує кошти до бюджету іншої територіальної громади.
При цьому, у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України).
Згідно пп. 2 п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Посилання відповідача на те, що на військову частина НОМЕР_1 не розповсюджуються положення частини восьмої статті 45 бюджетного кодексу України, пункту 10.13 порядку обліку платників податків і зборів, оскільки вона не є суб'єктом господарювання суд оцінює критично з огляду на те, що остання в розумінні Податкового кодексу України є платником податків.
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майн
З матеріалів справи вбачається, що позивач обрав способом захисту своїх прав визнання протиправними дій відповідача щодо несплати ПДФО та зобов'язання відповідача сплачувати ПДФО до місцевого бюджету.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18).
Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Водночас задоволення жодної з вимог, заявлених позивачем, не приведе до поновлення прав позивача, а звідси ним обрано неналежні способи захисту своїх прав.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними дій відповідача щодо несплати ПДФО та про зобов'язання відповідача сплачувати ПДФО до місцевого бюджету сам собою не призводить до ефективного відновлення порушеного права.
Натомість належним способом захисту є звернення контролюючого органу до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Таке право контролюючого органу закріплено підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.
Судові витрати відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Щодо заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою від 18.08.2021 слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту його порушеного права.
Враховуючи те, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 як і обраний спосіб захисту не призведе до ефективного відновлення порушеного права позивача, підстави наявності вжитих заходів забезпечення позову відпали.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 157, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заходи забезпечення позову - скасувати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2021 року.
Суддя С.О. Кульчицький