18 жовтня 2021 року справа № 580/6041/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анк Трейд» до Енерегтичної митниці Держмитслужби про скасування рішень,
встановив:
16 серпня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Анк Трейд” з позовною заявою до Енергетичної митниці Держмитслужби, в якій просить:
1) визнати протиправним і скасувати рішення від 11.05.2021 №UA903020/2021/000013/1 про коригування митної вартості товарів;
2) визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2012 №UA903020/2021/00168.
Вимогу позивач обґрунтовує тим, що статтями 51, 52, 53, 54 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому, контролюючи правильність визначення декларантом митної вартості товарів, орган доходів і зборів зобов'язаний здійснити всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Товариство стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, а саме ті, які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що підлягають обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України, а тому відповідачем безпідставно не застосовано митну вартість, заявлену декларантом. Посилаючись на наведене вище, позивач стверджує про наявність підстав для ухвалення судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем 01.10.2021 подано відзив, у якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною договору (контракту). Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
ТОВ «Анк Трейд» придбало товар (відповідно до 31 графи електронної митної декларації № UA903020/2021/008068): «газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ AT «Укртрансгаз» (закачування в жовтні 2019) в кількості 105,951 МВт/год, що становить 10 тис.м3 ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7029 кг/м3» на підставі рамкового контракту № 20200807/EST від 07 серпня 2020 року, індивідуального договору № 1 від 19.08.2020 щодо поставки та прийому природного газу згідно з рамковим договором № 20200807/EST щодо поставки та прийому природного газу від 07.08.2020 та інвойсу № 097 ANK від 28.04.2021.
Продавцем товару виступала естонська компанія «Fortrexs global OU» (TOB «Фортрекс Глобал») зареєстроване за адресою: Естонія, Таллін, Селья 9, 13521. Товар доставлявся за рамковим контрактом № 20200807/EST від 07 серпня 2020 року, який являється форвардним контрактом.
Відповідно до вищезазначеного інвойсу, вартість товару становила 1166,00 євро. Також вартість товару зазначена в акті при йому-передач і природного газу від 28.04.2021.
Даний товар був закачаний в газосховища в жовтні місяці 2019 року відповідно до додаткової митної декларації від 13.11.2019 № 903010/2019/022766 та поміщений в митний режим митного складу. Прийом-передача поміщеного в митний режим митного складу природного газу, що знаходиться в статусі іноземного товару, здійснюється в газосховищах AT «Укртрансгаз» (номер в реєстрі митних складів № M/0487/V/01).
29 квітня 2021 року до Енергетичної митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію (далі також ЕМД) типу «ІМ 40 АА» № UA9013020/2021/008068 на товар «газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ AT «Укртрансгаз» (закачування в жовтні 2019) в кількості 105,951 МВт/год, що становить 10 тис.м3 ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7029 кт/м3» за заявленою вартістю 1 166,0 євро (ціна товару).
Митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД типу «ІМ 40 АА» № UA903020/2021/008068 від 28 квітня 2021 року, на підтвердження заявленої митної вартості товару подано митному органу такі документи: рахунок-фактура (інвойс) № 097 ANK від 28.04.2021; рамковий контракт № 20200807/EST від 07 серпня 2020 року, індивідуальний договір № 1 від 19.08.2020 щодо поставки та прийому природного газу згідно з рамковим договором № 20200807/EST щодо поставки та прийому природного газу від 07.08.2020; акт прийому-передачі природного газу від 28.04.2021; акт прийому-передачі в газосховищах АТ «Укртрансгаз» природного газу, який поміщено в митний режим митного складу № 107/04-21-МС від 28.04.2021; лист АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-21-3356 від 29.04.2021.
Розглянувши подані брокером в інтересах TOB «Анк Трейд» документи для підтвердження заявленої у ЕМД № UA903020/2021/008068 від 28 квітня 2021 року митної вартості, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, посилаючись на положення частин 3 статті 53 МК України декларанту запропоновано надати до митного органу такі документи: договір/угоду, контракт) із третіми особами пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (в тому числі цінові доповнення, акти купівлі- продажу); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копія митної декларації країни-відправлення; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
В повідомленні від Енергетичної митниці Держмитслужби зазначено причину витребування додаткових документів: «документи містять невідповідність (поданий до митного оформлення інвойс від 28,04.2021 №097ANK, крім іншого, містить посилання на реквізити індивідуального договору № 1, а саме: Individual Contract № I date 19.09.2021, при цьому, згідно з поданим до митного оформлення індивідуальним договором № 1, дата його підписання - 19.08.2020».
На вказаний запит в якості додаткових документів позивачем подано до митниці платіжний документ № 243543555 від 07.05.2021, SWIFT повідомлення від 07.05.2021; доповнення № 1 щодо підтвердження обсягів та ціни природного газу від 27.04.2021, експертний висновок № 122/300 від 07.05.201 виданий ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ».
Крім того, в даному листі ТОВ ««Анк Трейд»» наголошено, що відповідно до рамкового контракту № 20200807/EST від 07 серпня 2020 та індивідуального договору № 1 від 19.08.2020 щодо поставки та прийому природного газу згідно з рамковим договором № 20200807/EST щодо поставки та прийому природного газу від 07.08.2020, ТОВ «Фортрекс Глобал» бере на себе зобов'язання поставити природний газ з 1.04.2021 по 30.04.2021 по ціні 116,6 євро за тисячу метрів кубічних, яка зафіксована в серпні 2020 року.
11.05.2021 Енергетичною митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2021/000013/1, згідно з яким митницею, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену декларантом митну вартість товару в митній декларації № UA993020/2021/008068 скориговано до рівня 2224.97 євро(21 євро за 1000 кВт*г).
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, посадовою особою Енергетичної митниці Держмитслужби видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2021 №UA903020/2021/00168.
21.05.2019 до митниці подано нову електронну митну декларацію № UA 903020/2021/009329 із митною вартістю, заявленою з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2021/000013/1 від 11.05.2021. За вказаною ЕМД № UA 903020/2021/009329 товар «газ природній у газоподібному стані» оформлено в митному режимі «імпорт» та випущено у вільний збіг в порядку ч. 7 ст. 55 МК України.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями Енергетичної митниці Держмитслужби, оскільки такі не відповідають положенням МК України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З матеріалів справи вбачається, що метою здійснення митного оформлення товару митному органу подано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) № 097 ANK від 28.04.2021; рамковий контракт № 20200807/EST від 07 серпня 2020 року, індивідуальний договір № 1 від 19.08.2020 щодо поставки та прийому природного газу згідно з рамковим договором № 20200807/EST щодо поставки та прийому природного газу від 07.08.2020; акт прийому-передачі природного газу від 28.04.2021; акт прийому-передачі в газосховищах АТ «Укртрансгаз» природного газу, який поміщено в митний режим митного складу № 107/04-21-МС від 28.04.2021; лист АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-21-3356 від 29.04.2021.
В повідомленні від Енергетичної митниці Держмитслужби зазначено причину витребування додаткових документів: «документи містять невідповідність (поданий до митного оформлення інвойс від 28.04.2021 №097ANK, крім іншого, містить посилання на реквізити індивідуального договору № 1, а саме: Individual Contract № I date 19.09.2021, при цьому, згідно з поданим до митного оформлення індивідуальним договором № 1, дата його підписання - 19.08.2020».
Суд відхиляє доводи відповідача щодо коригування митної вартості, з тих підстав, що інвойс містить невідповідність, а саме посилання на реквізити індивідуального договору № 1, а саме: Individual Contract № I date 19.09.2021, при цьому, згідно з поданим до митного оформлення індивідуальним договором № 1, дата його підписання - 19.08.2020, оскільки це не є підставами для коригування митної вартості товару, адже ніяким чином не може впливати на його ціну та визначення митних платежів.
З приводу неподання усіх документів суд зазначає, що вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої товариством, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових не зазначаючи яких саме, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.
Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні жодним чином не вказав на підстави вважати, що документи, подані позивачем, містять наявні ознаки підробки, як підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Інформація про ініціювання дослідження цього питання в порядку Кримінального процесуального кодексу України відсутня. Матеріалами справи факт наявності ознак підробки документів, поданих до митного органу також не підтверджується.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15.
Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
За правилами ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч.1, 2 ст. 76 КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте, всупереч наведеним вимогам процесуального закону, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та не довів наявність підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 4540,00 грн.
Керуючись ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Енерегтичної митниці Державної митної служби України від 11.05.2021 №UA903020/2021/000013/1 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.05.2012 №UA903020/2021/00168.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енерегтичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43334913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Анк Трейд» (код ЄДОРОУ 41406100) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 18.10.2021.
Суддя В.П. Тимошенко