Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 жовтня 2021 р. № 520/14989/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості UА807000/2021/000875/2 від 29.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 12.08.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником Слобожанської митниці Держмитслужби до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що рішення відповідача є правомірним, та відповідає вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.04.2021 до митного посту «Харків-товарний» Слобожанської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ "ВЕД Груп", що працює за договором про надання брокерських послуг з ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" (ЄДРПОУ 41779593), було подано до митного оформлення електронна митна декларація №UA807170/2021/025949 на товар: «Фурнітура для використання у будівлях, завіси для дверей, з недорогоцінних металів, завіси...», який надійшов на адресу ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" на виконання непрямої зовнішньоекономічної угоди з BEIJING USLON TRADING CO., LTD (China).
Як передбачає ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до Митного кодексу України не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "m". Класифікатор документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 (далі - Класифікатор документів).
У графі 44 вказаної ЕМД декларантом були зазначені наступні документи: «d0271» - пакувальний лист №1 від 09.03.2021; « 0380» - рахунок-фактура №01/03/2021 від 01.03.2021; «d0705» - коносамент LSSZEC210301882 від 12.03.2021; «d0714» - Автотранспортна накладна CMR №061467 від 28.04.2021; « 0862» - декларація про походження товару №01/03/2021 від 01.03.2021; «d4100 - зовнішньоекономічний договір №01032021 від 01.03.2021; «d4103» - доповнення зовнішньоекономічного договору - специфікація 1 від 01.03.2021; « 4207» - договір про надання послуг митного брокера №104 від 06.02.2020; «d9610» - митна декларація країни відправлення №530420200041246730 від 20.10.2020.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов'язковим для надання при митному оформленні товару.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями п.п. 1-3 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Таким чином, митниця зобов'язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до пункту 2(а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.
Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити зокрема шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UА807170/2021/025949 від 29.04.2021, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.
Відповідачем повідомлено, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807170/2021/025949 від 29.04.2021 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодами 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України.
Товар(и) №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.».
Суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов'язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.
З цього слідує, що у Слобожанської митниці Держмитслужби виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Так, згідно вищезазначених приписів, за результатами спрацювання вищевказаних ризиків АСАУР посадовою особою митного поста 29.04.2021 було направлено запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості вищевказаних товарів до спецпідрозділу (ВКМВ). Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.
Відповідно до п. 2 розділу 2 наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №689), після надходження запиту від підрозділу митного оформлення, посадовою особою спеціалізованого підрозділу було здійснено зокрема: перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірку включення/не включення складових митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість; перевірку наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.
Враховуючи, що аналіз вищенаведених висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2019 у справі №826/19400/15 дає підстави стверджувати, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.
Так, за результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів відповідачем було встановлено наступне.
Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим ніж заявлений.
Це підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, умов поставки, країни походження, інше.
Суд наголошує на висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2021 по справі №805/2942/16-а, який зводиться до того, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР та встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, а ненадання декларантом жодного запитуваного документу за спірною поставкою на законну вимогу митниці є порушенням його обов'язку у розумінні частини третьої статті 53 Митного кодексу України.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.
Частина 5 статті 58 Митного кодексу України дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до пп. 2.2, 2.11, 2.12 п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій №689 посадовою особою митниці було здійснено перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, та перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено наступне.
Разом з ЕМД UA807170/2021/025949 від 29.04.2021 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи: коносамент №LSSZEC210301882 від 12.03.2021; автотранспортна накладна CMR №061467 від 28.04.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №27-04/1 від 27.04.2021.
Відповідачем зазначено, що за результатом аналізу документів, поданих декларантом на підтвердження вартості транспортних витрат було встановлено, що позивачем не подано до митного оформлення ні договору про надання транспортно-експедиційних послуг рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, ні банківські та платіжні документи, щодо вартості перевезення .
Така позиція відповідача підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.08.2021 по справі №520/3421/19, адміністративне провадження №К/9901/3730/20, від 04.08.2021 по справі №520/4787/19, адміністративне провадження №К/9901/3066/20. Зокрема: «Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги доводи відповідача стосовно відсутності належного підтвердження обов'язкової складової митної вартості, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України з огляду на таке.
Умовами Контрактів та специфікацій, за якими на адресу позивача надходили оцінювані товари, визначено, що вони надходять на умовах «КОВ Нінгбо» (Китай) у відповідності з умовами «Інкотермс 2010».
Умови постачання «КОВ», згідно «Інкотермс 2010», передбачають, зокрема, що покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження. Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах «КОВ», до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на Покупця.
Враховуючи умови поставки «КОВ», відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України).
Як встановлено судом першої інстанції, перевезення товарів позивача здійснювалось ТОВ «ТАНІТ КРУП» на підставі укладеного 07.10.2018 договору транспортного експедирування №07.10.2018/257ОД, проте сам договір до Харківської митниці ДФС разом з ЕМД не подавався.
Доводи Товариства про те, що подання вказаного договору є необов'язковим, оскільки його норми є бланкетними, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неприйнятними, оскільки саме за домовленістю сторін, яка знайшла своє відображення в договорі, визначено предмет правовідносин між сторонами, умови їх здійснення, порядок, способи та строки розрахунків за надані послуги тощо.»
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, декларантом не подано до митного оформлення документів на підтвердження понесених транспортних витрат позивачем.
Крім того, суд зазначає що відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UА807170/2020/066174 від 04.12.2020, було виявлено, що ці документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Також, за результатами аналізу інформації та співставлення наданих документів відповідачем було встановлено, що номер інвойсу, вказаний в митній декларації країни відправлення не співпадає з номером інвойсу, що поданий до митного оформлення та зазначений в графі 44 МД .
Крім того, номер коносаменту що вказаний в митній декларації країни відправлення не співпадає з номером коносаменту, що поданий до митного оформлення та зазначений в графі 44 МД 3.
Згідно ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Листом ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації таких декларацій та їх перекладів на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.
У даному випадку декларація країни відправлення №310120210519282051 від 06.03.2021 складена на китайській мові без перекладу, а отже з'ясування відомостей митницею, зазначених у цьому документі, видається майже не можливим і виключно шляхом порівняння наданої позивачем експортної декларації з деклараціями інших суб'єктів ЗЕД, що подавалися до митного оформлення з перекладом.
Отже, вищевикладене обумовило наявність у посадової особи відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у ЕМД №UА807170/2021/025949 від 29.04.2021, наявність якого є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Згідно з положеннями частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Зокрема, 29.04.2021 у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України митницею було повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів шляхом надіслання електронного повідомлення.
Цього ж дня, 29.04.2021, декларантом було надіслано зовнішньоекономічний інвойс та лист, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів що підтверджують заявлену митну вартість та вимога щодо прийняття митницею рішення про коригування товарів не додержуючись терміну вказаного в статті 53 Митного кодексу України.
Таким чином, 29.04.2021, митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 64 Митного кодексу України митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UА807000/2021/000875/2 за другорядним (резервним) методом. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема: за МД №UА100380/2021/76950 від 09.03.2021, №UА110130/2021/7645 від 22.03.2021.
Підстави обрання другорядного методу визначення митної вартості, джерела та інша необхідна інформація зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів: у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України; відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 Митного кодексу України (п. 3 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України); використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно в достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Зазначені у даному відзиві обставини у виді розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.
Частинами 1, 2 статті 64 Митного кодексу України визначено, що у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях.
Отже, враховуючи вищезазначене, відповідачем, Слобожанською митницею Держмитслужби, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000875/2 від 29.04.2021 за резервним методом відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено за ЕМД №UA100380/2021/76950 від 09.03.2021 та №UA110130/2021/7645 від 22.03.2021 на рівні товар №1 - 4,06 США/кг, що узгоджується з частиною 2 статті 64 Митного кодексу України - митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості №UA807000/2021/000875/2 від 29.04.2021 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" (проспект Московський, буд. 199Б, оф. 716, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 41779593) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 4332958) про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов