79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.06.10 Справа№ 3/86
Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, м. Ходорів
Про стягнення 10184,21 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Свідрик Г.Р. -представник
від відповідача: Багацько М.В. -представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго” до Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш” про стягнення 10 184,21 грн.
В судовому засіданні 14.06.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю, однак просить суд розтермінувати сплату заборгованості до кінця 2010 року рівними частинами.
Не зважаючи на визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні 14.06.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
14.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго” (Постачальник електричної енергії) та Відкритим акціонерним товариством „Ходорівполіграфмаш” (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 90071, у відповідності до умов якого постачальник продає електроенергію споживачу, а споживач оплачує вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до Додатку № 1 „Обсяги споживання електричної енергії” до вище вказаного Договору, який є невід'ємною частиною договору, обсяг споживання електричної електроенергії Відповідача на січень 2010 р. -40 тис. кВт/год. За заявою ВАТ „Львівобленерго” від 15.12.2009 р. про коригування договірної величини в бік зменшення, договірна величина відповідача відкоригована та встановлена на рівні 20 000 кВТ/год. Однак, 04.01.2010 р. Ват „Львівобленерго” знову звернулося з листом № 04/01 про коригування договірної величини споживання електроенергії в бік збільшення до 35 000 кВт/год., в чому йому було відмовлено через відсутність попередньої оплати за додатково заявлені обсяги та отримання заяви пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду, що є порушенням «Правил користування електричною енергією».
За січень 2010 року відповідачем спожито 41522 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 21522 кВт/год., за що йому відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п. 4.2.2 Договору про постачання електричної енергії № 90071 нараховано 10 184,21 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 184,21 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем перевищено договірну величину споживання електроенергії за січень 2010 року на 21522 кВт/год., за що йому відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п. 4.2.2 Договору про постачання електричної енергії № 90071 нараховано 10 184,21 грн.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, ВАТ „Ходорівполіграфмаш” заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не оплатив, заборгувавши позивачу 10 184,21 грн. грн., які підлягають до стягнення.
Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак просить суд розтермінувати сплату заборгованості до кінця 2010 року рівними частинами.
Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2 Роз'яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із змінами і доповненнями.
Враховуючи важке фінансове становище ВАТ „Ходорівполіграфмаш”, господарський суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача і розстрочити виконання рішення до кінця 2010 року рівними частинами з помісячною сплатою:
1) 1454,89 грн. до 30.06.2010 р.
2) 1454,89 грн. до 31.07.2010 р.
3) 1454,89 грн. до 31.08.2010 р.
4) 1454,89 грн. до 30.09.2010 р.
5) 1454,89 грн. до 31.10.2010 р.
6) 1454,89 грн. до 30.11.2010 р.
7) 1454,89 грн. до 31.12.2010 р.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 82-85,121 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш” (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрийська, 15, код ЄДРПОУ 00243010) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) -10 184,21 грн. -заборгованості з розстроченням виконання рішення до кінця 2010 року рівними частинами з помісячною сплатою:
1) 1454,89 грн. до 30.06.2010 р.
2) 1454,89 грн. до 31.07.2010 р.
3) 1454,89 грн. до 31.08.2010 р.
4) 1454,89 грн. до 30.09.2010 р.
5) 1454,89 грн. до 31.10.2010 р.
6) 1454,89 грн. до 30.11.2010 р.
7) 1454,89 грн. до 31.12.2010 р.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш” (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрийська, 15, код ЄДРПОУ 00243010) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) -102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.06.2010 року.
Суддя Березяк Н.Є.