79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.06.10 Справа№ 14/51
позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»,м. Київ
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт.Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область
про стягнення 23 036,75 грн.
Суддя Кітаєва С.Б. При секретарі Хороз І.Б.
Представники:
від позивача: Столярчук М.Д.-представник (довіреність від 11.05.10р. за № 555)
від відповідача: не з»явився
Суть позову:
Товариство з обмеженою відповідальність «Рось-1», м. Київ звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область про стягнення 23036,75 грн заборгованості, в тому числі : 20 169,54 грн. основного боргу, 521,97 грн. пені, 2017,00 грн.-10% штрафу, 328,24 грн.27% річних за користування грошовими коштами та просить відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 22.04.10р. порушено провадження у справі,розгляд справи призначено на 05.05.10р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.
З підстав наведених в ухвалах від 05.05.10р., 25.05.10р. розгляд справи відкладався на 15.06.10р.
Позивач забезпечив в судове засідання 15.06.10р. явку повноважного представника, вимоги ухвал по справі виконав повністю, позов просить задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребуваних документів по ухвалах суду від 22.04.10р., 05.05.10р., 25.05.10р.у справу не надав.
Ухвалу від 22.04.2010 року про порушення провадження у справі відповідач отримав 29 квітня 2010 року за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджується поштовим за №463704 повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції. Як підтверджується матеріалами справи, а саме Реєстром рекомендованої кореспонденції по відправнику : ТОВ «Рось-1», м.Київ, 14.04.2010 року на зазначену адресу позивачем були відіслані відповідачу копії позовної заяви №1771 від 14 квітня 2010 року та доданих до неї документів. Дану обставину відповідач не заперечив. Окрім того, позовні матеріали були 14 квітня 2010 року додатково скеровані позивачем на поштову адресу відповідача : АДРЕСА_2 , що підтверджується Реєстром рекомендованих листів по відправнику :ТОВ «Рось-1»за 14.04.2010 року.
Під час розгляду справи суд скеровував відповідачу кореспонденцію як на юридичну, так і на поштову адресу. За потовою адресою відповідач кореспонденцію суду не отримував: поштовим відділенням в канцелярію господарського суду Львівської області повернуто конверти з ухвалами у справі. Як вбачається у договорі поставки №10-107 на безготівкове обслуговування за пластиковими картками від 11 лютого 2010 року відповідач вказав зазначені вище адреси як юридичну адресу і поштову адресу. Копією свідоцтва Серія НОМЕР_2 про державну реєстрацію Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підтверджується місце проживання ФОП , дані про яке внесені в Єдиний державний реєстр, за адресою : 81740, АДРЕСА_1.
Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов»язує сторону у справі, зокрема позивача, з»ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі ( якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої відповідальності покладаються на цю юридичну особу.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку , що відповідач належним чином і своєчасно був повідомлений судом про дати судових засідань по справі, час і місце їх проведення.
Оскільки відзиву на позов та витребовуваних документів відповідач суду не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, то справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Суд встановив наступне:
11 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1», в особі директора Ткаченко Н., що діє на підставі довіреності № 0225/08 від 25.02.08р.з однієї сторони (надалі-позивач) та Фізичної особи підприємцем ОСОБА_1, (надалі-відповідач), що діє на підставі свідоцтва з іншого боку, був укладений договір поставки нафтопродуктів за № 10-107, відповідно до п.1.1. даного договору постачальник (позивач у справі) зобов»язується передати у власність,а покупець (відповідач у справі) зобов»язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах цього договору.
Відповідно до п.1.2. договору № 10-107 від 11.02.10р. відпуск нафтопродуктів покупцю здійснюється на АЗС постачальника (про місцезнаходження яких постачальник інформує покупця) за допомогою пластикових карток, далі «ПК».
Форма роботи ПК: по Києву - літровий та гривневий гаманець, по Україні -гривневий гаманець в національній валюті України(1.3.).
Пунктом 4.1. передбачено, ціни на товар, зазначені в видатковій накладній, рахунку-фактурі, не можуть змінюватися протягом 5 (п»яти) календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Якщо протягом зазначеного періоду покупець не прийме зазначений в заявці по рахунку-фактурі обсяг товару, постачальник має право змінити ціни на товар, письмово повідомивши покупця за 2 (два) дні до такої зміни.
Сторонами відповідно до п.4.2. узгоджено, що умовою оплати є відстрочка. Покупець зобов»язується оплатити 100% вартості товару, зазначеного в видатковій накладній, рахунку-фактурі протягом 5 (п»яти) календарних днів з моменту отримання товару. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Остаточні розрахунки сторін за даним договором по кожній поставці товару здійснюються на підставі накладних (п.4.3.).
В пункті 4.4. договору, зазначено, що підставою для здійснення оплати за товар, що поставляється у відповідності до даного договору є видаткова накладна та рахунок-фактура.
ПК є технічним засобом , що використовується для фіксації факту відпуску товару покупця (п.5.1.).
Згідно п.5.2. ПК є власністю постачальника і передається у використання покупцю на строк дії даного договору за актом приймання-передачі , протягом одного місяця внесення покупцем вартості ПК, яка становить 10 (десять) гривень. Після закінчення терміну дії договору вартість ПК, становить 10 (десять) гривень повертається покупцю.
Відповідно до п.6.3. договору, у випадку прострочення оплати на строк більший за вказаний в п.4.2., покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також 27 % річних за користування грошовими коштами, та сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до п.6.4. договору, у випадку прострочення оплати на строк, що перевищує вказаний в п.4.2. на 7 (семи) днів покупець сплачує постачальнику ще додатково, до зазначеної п.п.6.3. пені штраф у розмірі 10 (десяти ) % від несплаченої суми за поставлений товар.
Договір набрав чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010року.
На виконання умов договору ТзОВ «Рось-1»(позивач) 28.02.10р. передало у власність,а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач)прийняв нафтопродукти у власність, що підтверджується видатковою накладною № Ф1 - 69829 від 28.02.10р. на загальну суму 36069,54.
Факт отримання відповідного товару підтверджується підписом та печаткою фізичної особи підприємця відповідача у видатковій накладній за № Ф1-69829 від 28.02.10р. Податковою накладною до зазначеної видаткової накладної підтверджується поставка товару на підставі договору.
Однак, відповідач лише частково оплатив заборгованість за отриману продукцію в розмірі 15900,00 грн. (що підтверджується платіжними вимогами № 38v1 від 19.02.10р.на суму 4500,00 грн., № 70v1 від 25.02.10р. на суму 1500,00 грн., № 01v1 від 03.03.10р. на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням № 10438 від 05.03.10р.на суму 2000,00 грн., платіжною вимогою № L755 від 16.03.10р. на суму 2400,00грн.,та платіжним дорученням № 10717 від 24.03.10Р. на суму 4000,00 грн.), станом на час подання позову до суду.
Таким чином, станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1»становить 20169,54 грн.
Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 521,97 грн. пені та 328,24 грн. - 27% річних за користування грошовими коштами відповідно до п.6.3.договору, 2017,00 грн.-10% штрафу, відповідно до п.6.4 договору № 10-107 від 11.02.10р.
Наведені обставини свідчать, що Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов»язання по договору № 10-107 від 11.02.2010 року, що підтверджується поданими позивачем доказами.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 20 169,54 грн. основного боргу підлягають до задоволення з тих мотивів, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.т.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести та підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення.
Відповідач в судові засідання 05.05.10р., 25.05.10р., та 15.06.10р. не з»явився, позовних вимог документально не спростував, доказів погашення боргу не подав.
Подані ж позивачем в ході розгляду справи докази підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.
Вимога позивача про стягнення 20 169,54 грн. боргу за товар документально обґрунтована, розрахована відповідно до умов договору, підлягає задоволенню.
Задоволенню підлягають і вимоги позивача про стягнення з відповідача - 521,97 грн. пені та 328,24 грн. - 27% річних за користування грошовими коштами відповідно до п.6.3.договору,та 2017,00 грн.-10% штрафу, відповідно до п.6.4 договору № 10-107 від 11.02.10р.
Виходячи із того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати повністю покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,ст.75,82,84,85 ГПК України, суд,-
1. Позов задоволити повністю.
3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 81740, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, поштова адреса: 76019, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(юридична адреса: 02222, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 25636839, фактична адреса: 04071, м.Київ, вул.Спаська, 5, код ЄДРПОУ 25636839), 20 169,54 грн. основного боргу, 249,22 грн. - пені,328,24 грн.-27% річних за користування чужими коштами, 2017,00 грн.-10% штрафу 230,37 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.