Рішення від 19.10.2021 по справі 925/674/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Черкаси справа № 925/674/21(925/1128/21)

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - арбітражний керуючий Новосельцев Володимир Петрович

про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 56 015,85 грн,

в межах справи про банкрутство

за заявою ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп»

про банкрутство

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період із 09.08.2020 по 16.08.2021 у сумі 56 015,85 грн із відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 02.08.2017 по 08.08.2020 позивач працював головним енергетиком на ПрАТ «Черкасирибгосп» та був звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України. ПрАТ «Черкасирибгосп» у день звільнення не здійснило виплату нарахованої заробітної плати.

Ухвалою від 13.09.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та отримана позивачем та третьою особою.

Поштове відправлення, що направлялося відповідачу, не вручене органами зв'язку.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 відкрито провадження у справі № 925/674/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп».

24 червня 2021 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 66702 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про стягнення заробітної плати.

Аналогічні положення містяться у ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України у день звільнення ОСОБА_1 відповідач не здійснив виплату нарахованої заробітної плати.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.09.2021 у справі № 925/674/21(925/628/21) присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період із жовтня 2019 року по серпень 2020 року в сумі 34 813 грн 49 коп.

Порушення процедури про банкрутство роботодавця не свідчить про відсутність його вини в невиплаті працівникові належних коштів у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.07.2014 у справі за № 6-76 цс 14.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За приписами ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 зазначеного кодексу).

Тобто, за вказаними приписами закону визначений певний порядок остаточних розрахунків роботодавця з працівником при його звільненні, зокрема, або в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиконання роботодавцем вказаних вимог законодавцем передбачений певний вид відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - або наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. П. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

За перерахунком, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 56 015 грн 85 коп. (за період із 09.08.2020 по 16.08.2021 минуло 255 робочих днів, середньоденна заробітна плата позивача - 219 грн 67 коп, 255 робочих дні х 219,67 грн = 56 015 грн 85 коп.).

Суд звертає увагу, що згідно п. 3 Порядку, всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України.

Тому, враховуючи, що середньоденна заробітна плата позивача 219,67 грн вирахувана без виключення сум податків та інших обов'язкових платежів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 56 015,85 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач надав копію паспорту громадянина України, копію трудової книжки, копії наказів від 31.07.2017 № 50 та від 21.08.2020 № 19-а, копію довідки про розмір заборгованості по заробітній платі від 05.07.2021, оригінал довідки ПрАТ «Черкасирибгосп» про середньоденний розмір заробітної плати від 02.08.2021 № 32.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», про що надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , де зазначено вид пенсії: по інвалідності 2 грп. загальне захворювання.

Отже, відповідно до положень статті 129 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід бюджету судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 116, 117 КЗпП України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» (код ЄДРПОУ 00476814, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Смілянська, 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд.код НОМЕР_1 , м. Черкаси, бульвар Шевченка 129) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику в розмірі 56 015 грн 85 коп. з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків та платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» (код ЄДРПОУ 00476814, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Смілянська, 2) на користь Державного бюджету України 2 270 грн 00 коп. судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601).

Реквізити рахунка для зарахування коштів до Державного бюджету України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Чевгуз