29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" жовтня 2021 р.Справа № 924/578/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши заяву ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про судові витрати у справі
за заявою Нетішинської міської ради м. Нетішин Хмельницької області
до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м.Нетішин Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Представники сторін: не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
До Господарського суду Хмельницької області 07.06.2021 надійшла заява Нетішинської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2021, заяву передано для розгляду судді Димбовському В.В.
Згідно з ухвалою суду від 25.06.2021 (суддя Димбовський В.В.) відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", залишено без розгляду заяви арбітражних керуючих.
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2021, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію підготовчого засідання.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду №61/21 від 23.09.2021, відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 4.2.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/578/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021, справу №924/578/21 передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 24.09.2021 справу №924/578/21 прийнято до свого провадження суддею Субботіною Л.О., призначено підготовче засідання на 11:00 год. 07 жовтня 2021 року.
Згідно з ухвалою суду від 07.10.2021 заяву Нетішинської міської ради м. Нетішин Хмельницької області до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м. Нетішин Хмельницької області про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду, а також залишено без розгляду заяви арбітражних керуючих.
Матеріали справи містять заяву Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про докази розміру судових витрат (правничу допомогу), згідно з якою останнє просило стягнути з Нетішинської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 155298,62 грн.
Ухвалою суду від 05.07.2021 (суддя Димбовський В.В.) вказану заяву призначено до розгляду на 16.07.2021.
Відповідно до ухвали суду від 16.07.2021 (суддя Димбовський В.В.) відкладено вирішення питання про розгляд в судовому засіданні заяви Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №924/578/21, до повернення матеріалів справи з Північно-західного апеляційного господарського суду до Господарського суду Хмельницької області.
В засіданні суду 07.10.2021 ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" подало клопотання, в якому просило розглянути заяву № 102/131 від 29.06.2021 про докази розміру судових витрат (правничу допомогу).
Ухвалою суду від 08.10.2021 заяву Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про судові витрати (правничу допомогу) призначено до розгляду в судовому засіданні на 12:00 год. 18 жовтня 2021 року.
Представник Нетішинської міської ради в судове засідання не з'явився, в надісланих до суду запереченнях на заяву про докази розміру судових витрат від 13.07.2021 вказував, що сума витрат є значно завищеною, а розмір витрат на оплату адвоката не відповідає вимогам ст.126 ГПК України. Зазначав, що заява боржника є необґрунтованою, тому просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі.
Представник ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" надіслав на адресу суду клопотання про розгляд заяви про судові витрати без його участі. Також у поданому клопотанні додатково вказує, що у відзиві на заяву кредитора про порушення справи про банкрутство ПАТ "УБ ХАЕС" було зазначено попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правничу допомогу. Суттєвого зростання обсягу правової допомоги не було (навпаки актом надання правової допомоги № 01 від 29.06.2021, сторони обумовили зменшення обсягу порівняно з договором). Обсяг правової допомоги по договору - 159173,62 грн, по акту - 155298,62 грн, на цю ж суму виписаний рахунок. Вважає заявлені судові витрати обґрунтованими з огляду на виконаний адвокатом обсяг роботи (написання відзиву на позов, клопотання про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Огулькової А.М., тощо). Стосовно гонорару успіху вказує, що основною задачею адвоката було недопущення відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "УБ ХАЕС". І вказана мета виконана. Спір виник з вини кредитора всупереч вимог ч. 1 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства. Враховуючи викладене, просив задовольнити подану заяву в повному обсязі.
При вирішенні заяви Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про судові витрати (правничу допомогу) суд враховує наступне.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
За змістом п. 1 ч.2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказане відповідає правовій позиції Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.
Разом з тим, у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Так, відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Вказана норма передбачає надання оцінки судами діям позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а не обґрунтованості/необґрунтованості поданого позивачем позову. В той же час вищевказані приписи не встановлюють критеріїв для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
За змістом ГПК України (ст. 129 (розподіл судових витрат) та ст. 130 (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову (заяви) без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень ч.5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених ст.129 ГПК України. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 904/9024/16, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, додаткових ухвалах від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20.
За змістом ч. 5 ст. 130 ГПК України однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов'язані з цим розглядом.
Тобто стягнення з однієї сторони компенсації понесених іншою стороною витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі залишення без розгляду позову (заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій такої сторони.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача (кредитора), однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем (кредитором) своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
В силу положень ст. 74 ГПК України обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони (у разі залишення заяви без розгляду) необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ухвалою суду від 07.10.2021 у справі № 924/578/21 заяву Нетішинської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про відкриття провадження у справі про банкрутство було залишено без розгляду, то ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", яке заявило про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу, необхідно довести які саме необґрунтовані дії були вчинені Нетішинською міською радою в ході розгляду даної справи та в чому вони полягали.
Однак ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" у поданій до суду заяві про докази розміру судових витрат (правничу допомогу) від 29.06.2021 та клопотанні про розгляд заяви про судові витрати від 13.10.2021 не зазначило будь-яких доводів з приводу вищевикладених обставин та не подало доказів на їх підтвердження.
Суд приймає до уваги, що з положень статей 2, 4, 14 ГПК України вбачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Приписами ч. 6 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання господарського суду. У разі відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після постановлення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Отже, відкликання заяви (відмова від позову) є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджатися своїми правами щодо своїх кредиторських вимог (предмета спору) на власний розсуд.
Суд враховує, що у даній справі ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2021 (суддя Димбовський В.В.) було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС".
Проте в подальшому постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2021, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію підготовчого засідання.
Під час нового розгляду Нетішинська міська рада відповідно до ч. 6 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства подала заяву про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "УБ ХАЕС", в зв'язку із чим ухвалою суду від 07.10.2021 вказану заяву залишено без розгляду.
Подання Нетішинською міською радою заяви про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "УБ ХАЕС" у справі №924/578/21 в порядку ч. 6 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства та залишення заяви без розгляду, є реалізацією суб'єктивного процесуального права Нетішинської міської ради у цій справі, однак не є свідченням необґрунтованості поданої радою заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "УБ ХАЕС" та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій кредитора було ініційовано провадження у даній справі № 924/578/21 (подібна правова позиція викладена в додаткових ухвалах Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, від 23.07.2021 у справі №910/13025/19).
Суд зазначає, що аналіз обставин розгляду цієї справи свідчить про добросовісність користування Нетішинською міською радою наданими їй процесуальними правами та відсутність з її сторони зловживань щодо них. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.
ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" також не доведено та судом не встановлено обставин безпідставного ініціювання провадження у справі про банкрутство боржника; протиправності мети подання такої заяви, зокрема у вигляді ущемлення прав та інтересів боржника, а тому у суду відсутні підстави для покладення на Нетішинську міську раду судових витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ч. 5 ст. 130 ГПК України та встановлені судом обставини, суд відмовляє у задоволенні заяви ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" від 29.06.2021 про стягнення з Нетішинської міської ради судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" від 29.06.2021 про стягнення з Нетішинської міської ради судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.10.2021 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 19.10.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено 3 прим.:
1 - до справи;
2 - Нетішинській міській раді на електронну адресу: miskrada@netishynrada.gov.ua;
3 - ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на електронну адресу: ubxaes@ukr.net