29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"05" жовтня 2021 р. Справа № 910/9294/21
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Проект", м. Хмельницький
про стягнення 378 380,00 грн
Представники сторін:
від позивача: Соболь Ю.П. - згідно ордеру ЧК №157739 від 01.06.2021р.;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
09.06.2021р. на розгляд Господарського суду міста Києва КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ було подано позов до ТОВ "Добробут-Проект", м. Хмельницький про стягнення 378 380,00грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021р. було передано позовну заяву КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.
06.07.2021 року справа №910/9294/21 за позовною заявою КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", м. Київ до ТОВ "Добробут-Проект", м. Хмельницький про стягнення 378 380,00грн. надійшла до Господарського суду Хмельницької області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021р. справу №910/9294/21 передано на розгляд судді Крамару С.І.
Ухвалою суду від 12.07.2021р. справу №910/9294/21 прийнято до провадження, постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У судовому засіданні 15.09.2021р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на проведений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) плановий аудит. Вказує, що згідно наданого аудиторського звіту втрати внаслідок дій відповідача становлять - 378 380,00грн. Звертає увагу, що вказані кошти були зайво перераховані відповідачу та підлягають відшкодуванню товариством. Просить суд стягнути заявлену суму збитків.
Відповідач - ТОВ „Добробут-Проект”, повноважного представника в судове засідання не направив. На адресу суду надіслав клопотання згідно з яким просив суд у позові відмовити та розглянути справу за відсутності представника. У поданих на адресу суд письмових поясненнях від 15.09.2021 зазначив на необґрунтованості та безпідставності заявлених позивних вимог. Вказав, що вартість виконаних робіт визначалась сторонами згідно договору від 09.01.2020 №01Пр/Від, який був укладений за результатами проведення конкурентної процедури закупівлі. Звернув увагу, що позивачем було визначено очікувану вартість предмета закупівлі, визначено відповідача легітимним переможцем закупівлі, погоджено договірну ціну та прийнято надані відповідачем послуги. Зазначив, що відповідачем жодним чином не порушено прав та інтересів позивача.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю „Добробут-Проект” зареєстровано за юридичною адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 93.
13.11.2019 року Комунальним некомерційним підприємством „Київська міська наркологічна клінічна лікарня „Соціотерапія” оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів процедури закупівлі №UА-2019-11-13-000274-а „Надання послуг з виготовлення робочого проекту на „Капітальний ремонт лікувального корпусу Київської міської наркологічної клінічної Лікарні „СОЦІОТЕРАПІЯ” по вул. Відпочинку, 18, м. Київ” очікуваною вартістю 700 000,00 гривень.
04.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю „Добробут-Проект” визнано переможцем закупівлі № UА-2019-11-13-000274-а із остаточною пропозицією в розмірі 623 000,00 гривень.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Київської міської наркологічної клінічної лікарні „Соціотерапія” від 24.12.2019, було прийнято рішення визнати тендерну пропозицію ТОВ „Добробут-Проект” такою, що відповідає вимогам тендерної документації замовника.
24.12.2019 оприлюдненно повідомлення про намір укласти договір з переможцем - ТОВ „Добробут-Проект”, ціна пропозиції - 623 000,00грн, джерело фінансування - місцевий бюджет, сума фінансування 700 000,00грн.
09.01.2020 між Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут-Проект" (надалі - виконавець) укладено договір №01Пр/Від (надалі договір), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з виготовлення робочого проекту на "Капітальний ремонт лікувального корпусу Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" на вул. Відпочинку,18, м Київ" (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2 договору, виконання послуги, що є предметом договору, проводиться відповідно до вимог діючих будівельних норм, стандартів "Правил визначення вартості проєктно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" ДСТУ Б. Д.1.1-7:2013.
Пунктами 2.1-2.5 договору сторони визначили, що загальна вартість послуги за цим Договором визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) та становить: 623 000,00 грн. (шістсот двадцять три тисячі гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ - 103 833,33 гривень. Фінансування виконаних послуг здійснюється після надходження коштів на рахунок замовника.
Оплата здійснюється замовником на підставі актів приймання-передачі наданих Виконавцем послуг (виконаних робіт). Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
У разі затримки бюджетного фінансування замовник сплачує вартість виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту поновлення бюджетного фінансування та отримання ним коштів на свій розрахунковий рахунок. Розрахунок за виконані послуги виконавця може проводитися замовником поетапно, відповідно до наданих актів здачі-приймання за виконані етапи послуг.
Згідно п. 3.1 договору, після закінчення виконання послуг виконавець передає замовнику розроблену проектно-кошторисну документацію, в кількості 4-х примірників (в т.ч. на електронних носіях), експертний звіт та акт здачі-приймання виконаних послуг, який є підставою для остаточного розрахунку за виконану послугу.
Після отримання акту Замовник на протязі 5 календарних днів зобов'язаний ознайомитись з послугами Виконавця, підписати акт, чи надати письмові зауваження про наявні недоліки (п.3.2. договору).
Відповідно до п. 4.1 договору, замовник зобов'язаний, в разі необхідності, надати виконавцю необхідну документацію для належного виконання послуг за Договором.
Замовник зобов'язаний на умовах даного Договору прийняти виконані послуг та сплатити їх вартість (п.4.2. договору).
Виконавець зобов'язаний якісно та своєчасно виконати послуги, що є предметом даного договору (п.4.7 договору). Виконавець зобов'язаний передати Замовнику виконані послуги на умовах даного договору (п.4.8. договору)
У випадку отримання негативного висновку експертної організації по розробленій проектно-кошторисної документації, виконавець зобов'язаний провести її повторну експертизу за власний рахунок (п. 4.11 договору).
Згідно п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Виконавець несе відповідальність за якість і строки виконання послуг (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 6.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання е наслідком випадку або обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього Договору, перебувають поза межами контролю Сторін, та які Сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами, надалі - " форс-мажор".
Під випадком Сторони розуміють надзвичайну подію, яка не носить характеру невідворотної, однак е не передбачуваною і раптовою для Сторін, а саме: акти, рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зміни в законодавстві України за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання зобов'язань Сторони. Під обставинами непереборної сили Сторони розуміють повінь, пожежу, землетрус та інші стихійні лиха, оголошену та неоголошену війну, загрозу війни, терористичний акт, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення (п. 6.2 договору).
Пунктом 6.3. договору, сторони визначили, що при настанні обставин, зазначених у пункті 6.1., сторона, яка опинилася під їх впливом, повинна в розумний строк, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня виникнення форс-мажору, без затримки повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Повідомлення повинно містити інформацію про характер обставин і, якщо можливо, оцінку їх впливу на можливість виконання стороною своїх зобов'язань за цим Договором та графік виконання зобов'язань.
Після припинення обставин, зазначених у пункті 6.1., Сторона, що опинилася під впливом обставин форс-мажору, повинна без затримки, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня припинення форс-мажору, повідомити -про це іншу Сторону у письмовій формі. Повідомлення повинно містити термін, в який передбачається виконати зобов'язання за цим Договором (п. 6.4 договору).
У разі, якщо сторона не направить або несвоєчасно направить повідомлення, передбачені в пунктах 6.3 та 6.4., вона повинна відшкодувати іншій стороні збитки, які виникли у зв'язку з таким неповідомленням або несвоєчасним повідомленням (п. 6.5 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020р. (п. 7.1 договору).
Виконавець підтверджує, що він має усі необхідні сертифікати, ліцензії та дозволи для належного виконання своїх обов'язків за договором (п. 7.8 договору).
Додатки до договору: протокол погодження договірної ціни (додаток №1), зведений кошторис, календарний план виконання робіт (додаток 3).
Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Додатковою угодою від 26.02.2020 № 1 змінено місцезнаходження та банківські реквізити сторін.
Додатковою угодою від 26.02.2020 № 2 відкориговано предмет договору, а саме п. 1.1. договору викладено в наступній редакції: „Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу Київської міської наркологічної клінічної лікарні „Соціотерапія” на вул. Відпочинку, 18”.
05.02.2020 розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 30 "Про капітальний ремонт об'єктів, що фінансуються в 2020 році за рахунок бюджетних коштів по Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" по об'єкту "Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу Киівськоі міської наркологічної 4 клінічної лікарні" "Соціотерапія" на вул. Відпочинку, 18" затверджено видатки на проєктні роботи - 623,0 тис. грн.
10.04.2020 між сторонами складено Акт надання послуг №5 за яким замовник - КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняв, а виконавець - ТОВ Добробут-Проект” надав послуги - виконав роботу з виготовлення робочого проекту на „Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу Киівськоі міської наркологічної 4 клінічної лікарні" "Соціотерапія" на вул. Відпочинку, 18” на загальну суму 623 000,00грн.
Згідно виписки від 31.05.2021р. по рахунку за період 10.04.2020р. позивачу -КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було нараховано кошти в сумі 623 000,00грн.
Відповідно до витягу по рахунку 17.04.2020р. позивачем здійснено оплату відповідачу за виготовлення робочого проекту на „Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу Киівськоі міської наркологічної 4 клінічної лікарні" "Соціотерапія" на вул. Відпочинку, 18” на загальну суму 623 000,00грн.
У відповідності до Аудиторського звіту №070-5-13/10 від 06.05.2021 Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами планового аудиту діяльності Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту будівлі лікувального корпусу Київської міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", встановив, що вартість виконаних робіт з розробки робочого проекту за наданим відповідачем актом надання послуг завищено на 378 380грн., оскільки вартість складає 244 620,00грн, а не 623 000,00грн.
Згідно звіту, завищення вартості виконаних робіт складає:
кошторис №1:
- п.1 Обстеження конструкцій - виключено із розрахунку як не передбачуване завдання на проектування та проектом. Завищення становить 19,440тис.грн;
- п.2 Розробка передпроєктних пропозицій - виключено із розрахунку як непередбачене завданням на проектування та проектом. Завищення становить 176,580тис.грн;
зведений кошторис:
- кошти на відрядження виключено, так як не надано розрахунок та підтверджу вальних документів (наказ, табель, квитки, розрахунки по найму житла, тощо). Завищення становить 127,699тис.грн;
- кошти на проведення експертизи виключено із розрахунку, так як не надано договір та акт виконаних робіт, що підтверджують розмір даних витрат. Завищення становить 38,461ти.грн;
- витрати на авторський нагляд виключено із розрахунку, так як на дані витрати складено окремий договорі від 13.07.2020 №7Авт/БР, відповідно до якого здійснювались розрахунки по здійсненню авторського нагляду за будівництвом. Завищення становить 16,200ти.грн.
У зв'язку із вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути 378 380,00 грн збитків.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2020 за результатами проведених відкритих торгів №UА-2019-11-13-000274-а між сторонами було укладено договір №01Пр/Від відповідно до якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з виготовлення робочого проекту на "Капітальний ремонт лікувального корпусу Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" на вул. Відпочинку,18, м Київ" (п. 1.1 договору). При цьому відповідач зобов'язаний передати позивачеві виконані послуги на умовах договору, а позивач зобов'язаний прийняти виконані послуги та сплатити їх вартість (п.4.2 та п. 4.8 договору).
Відповідно до аналізу умов договору, судом враховано, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані нормами закону щодо договору підряду.
Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про публічні закупівлі" звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію, зокрема, ціна в договорі про закупівлю.
Положеннями статті 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 2.1 договору, сторони визначили, що загальна вартість послуги за ним визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) та становить: 623 000,00 грн.
Судом встановлено, що згідно з умовами договору ціна договору є твердою та її перегляд не здійснювався, інші відомості у матеріалах справи відсутні.
Суд також зауважує, що складання Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) аудиторського звіту здійснено за результатами планового аудиту відповідності діяльності позивача, а не внаслідок проведення контрольних обмірів або інших контрольних заходів щодо виконаних робіт, за якими виявлено завищення їх вартості та обсягів. Аргументацію завищення вартості виконаних робіт контролюючим органом встановлено за рахунок виключення самих робіт із розрахунку сум коштів як не передбачуваних.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Доказів розірвання договору №01Пр/Від від 09.01.2020 або визнання його недійсним матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до Акту надання послуг №5 від 10.04.2020, відповідач надав послуги, а позивач прийняв виконану роботу з виготовлення робочого проекту на „Капітальний ремонт будівлі лікувального корпусу Київської міської наркологічної 4 клінічної лікарні" "Соціотерапія" на вул. Відпочинку, 18” на загальну суму 623 000,00грн.
Доказів виявлення недоліків під час підписання сторонами Акту надання послуг не надано, а матеріали справи не містять.
Згідно із ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Судом, ураховуючи приписи зазначених норм права, а також договірний характер правовідносин сторін, звернуто увагу, що за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновки перевірки та судових експертиз не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки та судових експертиз не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов'язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт, підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.
Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказу завищення вартості за вказаним вище договором позивач вказує на аудиторський звіт. Водночас, суд зауважує, що складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) аудиторський звіт не є належними доказом факту завищення вартості робіт за договором №01Пр/Від від 09.01.2020 на загальну суму 378 380,00грн.
Як передбачено п. 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006р., якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
У пункті 50 вказаного Порядку визначено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Таким чином, суд враховує, що звіт є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Зазначений акт (звіт) не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, а отже не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Аудиторський звіт є актом перевірки, тобто носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Крім того, судом також враховано, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений звіт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак аудиторський звіт сам по собі не може бути достатнім доказом порушення товариством зобов'язань за договором підряду.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №9171064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі №910/12793/17.
Судом також враховано, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення вказує, що діями відповідача завдано саме збитків на суму 378 380,00грн.
Частинами 1, 2 ст.614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства та додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому умовою застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язань за укладеним з ним договором, а заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача розміру завищеної вартості підрядних робіт як збитків, що виконані ним за укладеним між сторонами у справі договором підряду, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки наданий позивачем аудиторський звіт щодо завищення вартості таких робіт не змінює правовідносин сторін щодо визначення твердої ціни договору та не встановлює жодних інших умов, ніж обумовлені в правочині сторонами.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищевикладене, зміст наявних матеріалів справи та позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03039, м. Київ, провулок Деміївський, буд. 5А; код ЄДРПОУ 05496862) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Проект" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 93; код ЄДРПОУ 39498873) про стягнення 378 380,00 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.10.2021р.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 4 прим. (надіслати всім реком. з повідом.):
1- до справи;
2,3 - позивачу (03039, м. Київ, пров. Деміївський, буд. 5А; 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31);
4- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 93).