Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
13 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1786/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Закопайло О.В.
розглянувши клопотання позивача про долучення доказів (вх. №24054 від 12.10.2021) у справі
за позовом Фізичної особи Франчука Івана Олександровича , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
до Садівничого товариства "КАРАВАН", 62563, Харківська область, Вовчанський р-н, село Молодова, код 23329564;
про визнання недійсними п. 3.6.11 розділу 3 Статуту, скасування рішення загальних зборів від27.08.2016 в частині, визнання незаконними дії, зобов'язання під'єднати земельну ділянку до мережі електропостачання, стягнення збитків у розмірі 50000,00грн та стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00грн.
за участі представників учасників справи:
позивача - Франчука І.О. (паспорт НОМЕР_2 від 28 грудня 1995 р.), його представника Юденкової А.В. (свідоцтво №1334 та доручення №169);
відповідача - Воробйова М.М. (витяг з єдр (керівник)) Хуторненка Е. В.,(ордер серія ХВ №576 від 09.07.2021);
Фізична особа-підприємець Франчук Іван Олександрович звернувся до Садівничого товариства "КАРАВАН" з позовом, в котрому позивач просить:
1. Визнати частково недійсним п.3.6.11 розділу 3 Статуту садівничого товариства "КАРАВАН" (Код ЄДРПОУ 23329564), затвердженого рішенням загальних зборів від 27.08.2016р наступного змісту: "В разі ігнорування попередження правління має повноваження відключити земельну ділянку від електромережі та водопостачання до усунення порушень, на що дається місячний термін".
2. Скасувати рішення загальних зборів СТ "КАРАВАН" (Код ЄДРПОУ 23329564) від 27.08.2016р., в частині затвердження пунктів 4,5 Розділу 5 Статуту СТ "КАРАВАН". Визнати, що рішення суду в цій частині є підставою для проведення суб'єктом державної реєстрації відповідної реєстраційної дії шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
3. Визнати незаконними дії садівничого товариства "КАРАВАН" в особі Голови правління Воробйова Миколи Михайловича в частині відключення належної мені земельної ділянки № 272,274 в СТ "КАРАВАН" с. Молодова Вовчанського району Харківської області від мережі електропостачання.
4. Зобов'язати садівниче товариство "КАРАВАН" (Код ЄДРПОУ 2339564) в особі Голови правління Воробйова Миколи Михайловича негайно під'єднати належну мені земельну ділянку № 272,274 в СТ "КАРАВАН" с. Молодова Вовчанського району Харківської області до мережі електропостачання.
5. Стягнути з садівничого товариства "КАРАВАН" (Код ЄДРПОУ 2339564) та відшкодувати мені матеріальні збитки, нанесені зупиненням подальшої реконструкції садового будинку в розмірі 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн. та 20000 (двадцять тисяч) грн. морального збитку.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1786/21 за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на "12" липня 2021 р. о 11:30.
Підготовче засідання по справі неодноразово відкладалось та протокольною ухвалою від 08.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.09.2021 о 14:00.
Протокольною ухвалою від 20.09.2021 відкладено судове засідання по справі на 06.10.2021 о 14:00.
Протокольною ухвалою від 06.10.2021 відкладено судове засідання по справі на 13.10.2021 о 14:00.
Водночас, 12.10.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №24054 від 12.10.2021), в якому позивач просив долучити до матеріалів справи докази, а саме: копію рахунку №121/1 від 25.07.2021, копію накладної №86/1 від 08.07.2021 та товарний чек №2 від 08.07.2021. Крім цього, зазначив, що у зв'язку з неправомірними діями по відключенню садового будинку від мережі електропостачання, останній був вимушений придбати електростанцію на сонячній батареї загальною вартістю 18270,00грн., в результаті чого йому було завдано шкоди на вказану суму.
У судовому засіданні повноважний представник позивача заявив усне клопотання про поновлення строків для долучення доказів, оскільки вказані докази не були бути подані під час підготовчого засідання, так як вони виникли під час розгляду справи в суді.
Розглянувши клопотання позивача про долучення доказів (вх. №24054 від 12.10.2021) суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4. ч. 2 ст 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно положень ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд зазначає, що положення ст. 74 ГПК України відображають приватноправові засади змагальності господарського процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов'язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно положень ч. 4-5 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Аналізуючи положення вказаної норми, суд зазначає, що чинним ГПК України, передбачено порядок подачі позивачем доказів у справі, при цьому, передбачено, що у випадку неможливості подати докази у строк визначений законом, саме на учасника справи покладається обов'язок письмово повідомити суд про неможливість подачі такого доказу, і тільки у випадку дотримання учасником справи визначеної процедури допускається доручення таких доказів.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивачем, а ні в позовній заяві, а ні в жодній іншій заяві по суті справи, а ні під час підготовчого провадження у справі не зазначалось про наявні докази, та про необхідність їх подачі, а відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не порушувалось строків для подачі доказів так як такі окремо судом не встановлювались, а тому клопотання про поновлення процесуального строку на подання вказаних доказів не підлягає розгляду, так як позивач помилково вважає, що строк наподачу доказів сплив.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи:
- позовна заява подана до суду позивачем 12.05.2021року і до неї було долучено письмові докази, які позивач вважав за необхідне надати суду на підтвердження зазначеного в позовній заяві, а отже вважав надані суду докази достатніми, про що було зазначено в самому позові;
- 07.07.2021 року до суду надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що відповідач повністю не визнає позовні вимоги;
- 20.07.2021року позивачем було подано відповідь на відзив до якого також були долучені відповідні докази.
- 27.08.2021 року до суду надійшли письмові пояснення позивача стосовно наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, до яких також долучались відповідні докази;
- 08.09.2021року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на викладене вище слідує, що позивачу давно, в тому числі і на стадії підготовчого провадження, було відомо про те, що відповідач в повному обсязі не визнає заявлені до нього позовні вимоги, заперечуючи обставини викладені в позовній заяві, зокрема і щодо вимог про стягнення збитків (матеріальної шкоди).
Водночас, доводи позивача про неможливість подачі вказаних доказів на стадії підготовчого провадження, оскільки такі виникли під час розгляду справи, оцінюються судом критично, оскільки, як вбачається з рахунку, товарного чеку та накладної, вони датовані 25 червня 2021 року та 08 липня 2021 року, тобто були отримані позивачем до закінчення стадії підготовчого провадження, при цьому, позивач після отримання вказаних доказів неодноразово звертався до суду з заявами та клопотаннями справи до яких мав змогу долучити вказані докази.
За таких обставин, позивач не був позбавлений можливості надати суду усі наявні у нього докази стосовно розміру збитків та завданої матеріальної шкоди на стадії підготовчого провадження чи письмово повідомити суд про намір подачі вказаних доказів, проте, будь-яких заяв про неможливість подання вказаних доказів під час підготовчого провадження по даній справі, чи про намір їх подачі після закінчення підготовчого провадження, від позивача не надходило, при цьому, суд враховує і тривалий за часом період від дня надходження позовної заяви до суду до дня початку розгляду справи по суті (три місяці), протягом якого позивач не вжив будь-яких заходів для надання суду вказаних письмових доказів.
Водночас, вже під час судового розгляду справи по суті в судових засіданнях від 20.09.2021, від 06.10.2021 судом, на виконання вимог ст. 207 ГПК України, з'ясовувалося питання щодо наявності в учасників справи заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні, або в інший строк визначений судом. На це, від представника позивача жодних заяв, клопотань, у тому числі щодо долучення доказів, не надходило.
Виходячи з наведених обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про доручення доказів подано з порушенням встановленого порядку подання доказів в суді.
Також, частиною 2 статті 118 ГПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Приймаючи до уваги, що позивачем не дотримано порядку подачі доказів визначеного положеннями ст. 80 ГПК України, враховуючи, що позивачем не обгрунтовано поважності причин, які б не залежали від його волі щодо неможливості дотримання вказаного порядку звернення до суду з відповідними клопотаннями, а накож не обгрунтовано поважності причин не подання вказаних клопотань під час підготвочого провадження, суд вважає, що клопотання позивача про долучення доказів (вх. №24054 від 12.10.2021) разом з усним клопотанням про поновлення строку для долучення доказів, які були подані під час судового розгляду по суті, відповідно до положень ч. 2 ст. 207 ГПК України, слід залишити без розгляду.
Приймаючи таке рішення, суд виходить і з того, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушення права на справедливий суд (рішення «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 року).
Щодо можливості оскаржити вказану ухвалу суд зазначає, що так, положеннями п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України, передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про залишення позову (заяви) без розгляду. Водночас, суд зазначає, що вказаною нормою законодавцем передбачено можливість оскарження ухвал про залишення без розгляду позовів чи заяв, які за своєю правовою природою відносяться до заяв по суті справи, проте в контексті даної справи, ухвала про залишення без розгляду клопотань позивача з підстав передбачених ч.2 ст. 207 ГПК України, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, оскільки подане позивачем клопотання про доручення доказів та усне клопотання про поновлення строку на подання доказів, не відноситься до заяв по суті справи, а є заявами з процесуальних питань.
На підставі наведеного та керуючись положеннями ст. 42, 74, 80, 118, 207, 232-235 ГПК України, суд
Клопотання позивача про долучення доказів (вх. №24054 від 12.10.2021) та клопотання про поновлення строку для долучення доказів залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 19.10.2021.
Суддя Н.А. Новікова